прямовисний
1прямовисний — а, е. Спрямований по вертикалі; вертикальний. || Дуже стрімкий, крутий. •• Прямови/сна лі/нія вертикаль …
2прямовисний — (спрямований по вертикалі), вертикальний, доземний, прямий, сторчовий …
3прямовисний — прикметник …
4крутий — а/, е/. 1) Майже прямовисний; стрімкий; прот. пологий, положистий. || Урвистий, прямовисний (про берег, стіну урвища). || Високо піднятий, бурхливий (про хвилю, морський прибій). || перен. Дуже сильний, відчутний (про підвищення рівня розвитку… …
5стрімкий — а/, е/. 1) Майже прямовисний, крутий; прот. спадистий, положистий. || Дуже крутий, прямовисний (про обрив, стіну урвища, ущелини і т. ін.). || Із спуском або підйомом, нерівний (про дорогу, стежку і т. ін.). 2) Який відзначається великою… …
6крутий — I (про схил, берег майже прямовисний), стрімкий, стрімчастий, прямовисний, простовисний, крутоберегий; урвистий, обривистий, обривчастий; крутобокий (який має майже прямовисні схили з різнобіч) II ▶ див. високий I, 2), густий I, 3), міцний I, 3) …
7вертикальний — а, е. 1) Який має напрям вертикалі; прямовисний; прот. горизонтальний. 2) перен. Який охоплює підприємства, установи, органи, організації, особи від нижчих до вищих або навпаки. •• Вертика/льна інтегра/ція виробниче та організаційне об єднання… …
8крутобокий — а, е. 1) Який має круті схили; майже прямовисний. || Стрімкий. 2) З дуже опуклими боками …
9обірваний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до обірвати 1 3). || обі/рвано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Одягнений у старий подертий одяг; обшарпаний. 3) у знач. прикм. Перерваний, незакінчений (про слово, фразу тощо). 4) у знач. прикм. Дуже крутий …
10пристін — у, ч., діал. Прямовисний берег річки …