пруг
21пруговий — а/, е/. Прикм. до пруг …
22пружок — жка/, ч. 1) Зменш. пестл. до пруг 1 4). 2) перев. мн.Риси обличчя. 3) діал. Черешок …
23вінця — мн. (верхній край посудини, перев. круглої), криси мн., пруг …
24зморшка — 1) (довгасте заглиблення на шкірі обличчя, тіла людини / тварини), брижа перев. мн.; складка, борозна, пруг (глибока зморшка) 2) див. зморшок …
25край — I 1) (лінія, що обмежує поверхню чогось, а також те, що прилягає до цієї лінії), кінець, крайка, закрайок, пруг, пружок 2) (місцевість, область, район, що має певні природні та кліматичні особливості), сторона, місцевість II див. біля III ▶ див.… …
26межа — I 1) (лінія, смуга поділу якої н. території, поверхні тощо); обніжок, обміжок, суголовок 2) (припустима норма чогось дозволеного; граничний ступінь чогось); пруг (перев. зі сл. останній ), рубіж, поріг, рубікон II ▶ див. кінець I, 1), кордон …
27обрій — 1) (видимий на відкритій місцині простір), овид, круговид, видноколо, виднокрай, виднокруг, виднокіл, кругогляд; небосхил, небокруг, крайнебо, небокрай (прилегла до землі частина небесного простору) 2) (умовна межа між землею й небом), позем,… …
28ребро — 1) (поздовжній вузький край, бік якогось предмета), пруг, руб 2) див. виступ 1) …
29смуга — 1) (видовжена, обмежена частина якоїсь поверхні, простору, яка вирізняється своїм виглядом, кольором тощо, довга риска, лінія), пасмуга, пасмо, смужка, стяжка, стьожка, пояс, поясок; лінія (смуга, що визначає межу чого н.); пруг (крива смуга,… …
30шрам — 1) (слід на шкірі від зарубцьованої рани), рубець, пруг 2) див. шво …