про погляд

  • 41невидющий — а, е. 1) Який нічого не бачить; позбавлений зору; сліпий. || у знач. ім. невидю/щі, щих, мн. (одн. невидю/щий, щого, ч.; невидю/ща, щої, ж.). Людина, яка не бачить; сліпа людина. 2) Дуже темний, непроглядний. || Крізь якого нічого не видно.… …

    Український тлумачний словник

  • 42невідривний — неодри/вний, а, е. Якого не можна відривати від чого небудь; тісно пов язаний з чимсь; нерозривний. || Який діє або здійснюється безперервно, не припиняючись (про погляд, увагу) …

    Український тлумачний словник

  • 43немилосердний — а, е, до кого і без додатки. 1) Який не виявляє милосердя, жалю до кого небудь; безжалісний, безсердечний. || Який виражає безсердечність, жорстокість кого небудь (про погляд, очі і т. ін.). 2) перен., розм. Дуже великий, значний силою свого… …

    Український тлумачний словник

  • 44нерухомий — I а, е. 1) Який не рухається, залишається в тому самому положенні. •• Нерухо/мі вкла/ди вклади, за якими протягом тривалого часу не здійснювалися операції. 2) перен. Який не змінює свого виразу (про погляд, обличчя і т. ін.). 3) розм., рідко. Те… …

    Український тлумачний словник

  • 45остовпілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до остовпіти. 2) у знач. прикм. Який раптово втратив здатність рухатися, свідомо сприймати що небудь (від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін.). || Який нічого не виражає; застиглий (про погляд, очі) …

    Український тлумачний словник

  • 46осудливий — а, е. 1) Який виражає осуд, несхвалення; недоброзичливий (про погляд, очі, жест, слово і т. ін.). 2) Який любить осуджувати, ганити, обмовляти кого небудь. 3) рідко. Який заслуговує на осуд; несхвальний …

    Український тлумачний словник

  • 47отупіти — і/ю, і/єш, док. 1) Втратити здатність розуміти, сприймати що небудь. 2) Втратити здатність реагувати на що небудь; збайдужіти до всього. 3) Стати тупим, невиразним (про погляд, обличчя) …

    Український тлумачний словник

  • 48перебіжний — а, е, поет. 1) Який швидко лине, проминає, не затримуючись на одному місці. 2) Який швидко минає; тимчасовий, недовговічний. || Нетривалий, короткий, побіжний (про погляд, посмішку і т. ін.) …

    Український тлумачний словник

  • 49переноситися — I перенос итися див. переношуватися. II перен оситися о/шуся, о/сишся, недок., перенести/ся, су/ся, се/шся, док. 1) Переходити куди небудь, несучи, доставляючи когось, щось або переміщатися кудись. || Передаватися усно, поширюватися через… …

    Український тлумачний словник

  • 50підлесливий — а, е. Схильний підлещуватися до кого небудь. || Який містить лестощі, виражає улесливість (про погляд, ставлення, вислів і т. ін.). || у знач. ім. підле/сливий, вого, ч. Людина, схильна до лестощів …

    Український тлумачний словник