про манери
1поганий — а, е. 1) Який не має добрих якостей, властивостей; не такий, як треба; який викликає негативну оцінку. || Неприємний своїми якостями, властивостями (несмачний, смердючий і т. ін.). || Некорисний або шкідливий. || Несприятливий, похмурий (про… …
2препоганий — а, е, розм. 1) Позбавлений будь яких добрих якостей, властивостей; дуже поганий; надзвичайно неприємний. 2) Який зовсім не відповідає певним вимогам, потребам, нормам. 3) Який не обіцяє нічого доброго; дуже невтішний, сумний. || Дуже гнітючий,… …
3розв'язний — I [розвйа/знией] м. (на) зному/ з(‘)н ім, мн. з(‘)н і (про манери, поведінку тощо) II [розвйазни/й] м. (на) зно/му/ з(‘)н і/м, мн. з(‘)н і/ (про задачу, питання тощо) …
4розв'язний — прикметник про манери розв язний прикметник про завдання …
5тонкий — а/, е/. 1) Який має невелику, незначну товщину; прот. товстий (у 1 знач.). || Зробл., вигот. із нетовстого, нецупкого матеріалу. || перен. Не густий, з невеликою щільністю, прозорий. 2) Який має невеликий, незначний діаметр поперечного перерізу,… …
6породистий — а, е. 1) Який має яскраво виражені ознаки доброї породи (у 1 знач.); чистокровний (про тварин). || Який є ознакою доброї породи, який свідчить про належність до цінної породи. 2) перен., ірон. Який має певні риси зовнішнього вигляду, манери, що… …
7стежити — жу, жиш, недок. 1) неперех., за ким – чим, із спол. як. Пильно спостерігати за ким , чим небудь, не відриваючи очей, погляду. •• Сте/жити очи/ма (по/глядом) за ким чим пильно дивлячись, спостерігати за ким , чим небудь. 2) неперех., за чим, також …
8циганський — а, е. Прикм. до цигани. || Такий, як у циган. || Власт. циганам (про характер, вдачу). || Узвичаєний у циган (про одяг, прикраси). || у знач. ім. цига/нська, кої, ж. Те саме, що циганочка I 2). •• Цига/нська го/лка велика швацька голка …
9бітли — і/в, мн. жарг. 1) Учасники популярного англійського квартету Бітлз , що виник у 60 х рр. 2) Про учасників вокально інструментальних ансамблів, що наслідують бітлів, або молодих людей, що наслідують їхні манери …
10глянець — нцю, глянс, глянц, у, ч. 1) Блиск вилощеної, начищеної, відполірованої або покритої лаком поверхні. 2) перен. Про блискучий зовнішній вигляд і манери людини …
- 1
- 2
