про вчинок

  • 1легковажний — 1) (який чинить необачно, бездумно; також про дії, учинки, мову, у яких виявляється необачність; у якому виявляється поверховість), легкодумний, легкодухий, легкодушний, несерйозний, несолідний, нерозважливий, нерозсудливий, бездумний, порожній,… …

    Словник синонімів української мови

  • 2аморальний — (позбавлений моралі; що суперечить моралі), неморальний, розпусний, розбещений; непохвальний, безчесний, безсовісний, безпринципний (про вчинок) …

    Словник синонімів української мови

  • 3прогріх — Прогріх: промашка, необачна помилка, неправильний вчинок [8] …

    Толковый украинский словарь

  • 4широкий — а, е. 1) Який має велику ширину (у 1 знач.); прот. вузький. || Який значно переважає за своїми розмірами в ширину інші подібні, однорідні предмети. || Товстий, масивний, великий (про частини тіла). || Те саме, що огрядний. 2) Який займає великий… …

    Український тлумачний словник

  • 5покривати — а/ю, а/єш, недок., покри/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) Накривати, закривати чимсь зверху кого , що небудь. || Робити покрівлю, дах на чому небудь. || Утворювати якесь покриття, служити, бути таким покриттям. || Оббивати, обкладати, обшивати і т …

    Український тлумачний словник

  • 6пригадувати — ую, уєш, недок., пригада/ти, а/ю, а/єш, док. 1) перех. і неперех., також у сполуч. зі сл. собі.Поновлювати в пам яті події, обставини, образи і т. ін. минулого; згадувати. || Згадуючи, пізнавати кого , що небудь. || Відтворювати в пам яті (слова …

    Український тлумачний словник

  • 7акт — ч. 1) род. у. Окремий прояв якої небудь діяльності; дія, подія, вчинок. 2) род. у. Закінчена частина театральної вистави, драматичного твору; дія. 3) род. а. Писаний указ, грамота, постанова державного, суспільного значення. || Офіційний документ …

    Український тлумачний словник

  • 8вибрик — у, ч. 1) Стрибок із відкиданням задніх ніг (про копитних тварин). || Грайливий стрибок (про людей). 2) перен. Раптова примха, безпідставна, непослідовна дія, нечемний вчинок, вислів …

    Український тлумачний словник

  • 9добро — а/, с. 1) Усе позитивне в житті людей, що відповідає їхнім інтересам, бажанням, мріям; благо; прот. лихо, зло. || Добра, корисна справа, вчинок і т. ін. •• Не дово/дити до добра/ бути причиною неприємних наслідків. У (в) добрі/ із сл. жити, рости …

    Український тлумачний словник

  • 10милосердний — а, е, без додатка і до кого. Який виявляє милосердя; схильний, готовий до добрих учинків. || Уживається як постійний епітет до слів Господь , Бог . || Який свідчить про добре, співчутливе ставлення (про погляд, вираз обличчя тощо). || Викликаний …

    Український тлумачний словник