проц
11проціловуваний — дієприкметник …
12проціловувати — дієслово недоконаного виду розм …
13процілувати — дієслово доконаного виду …
14проціджений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до процідити. || проці/джено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який процідився (у 1 знач.) крізь що небудь …
15проціджування — я, с. Дія за знач. проціджувати 1) та дія за знач. проціджуватися …
16проціджуватися — ується, недок., проціди/тися, ці/диться, док. 1) Проходити, цідитися крізь що небудь (перев. про рідину). || Проникати, проходити куди небудь (часто крізь вузький отвір, щілину і т. ін.). 2) тільки недок. Пас. до проціджувати 1) …
17процідження — я, с. Дія за знач. процідити …
18проціджувати — ую, уєш, недок., проціди/ти, ціджу/, ці/диш, док., перех. 1) Пропускати, цідити крізь що небудь для очищення (перев. рідину). || Пропускати крізь вузький отвір, щілину і т. ін. 2) часто зі сл. крізь зуби, перен. Вимовляти повільно, невиразно або… …
19процідити — див. проціджувати …
20процідитися — див. проціджуватися …