протиіон
91противиться — влюсь, вишься; нсв. Оказывать противодействие, сопротивляться кому , чему л. П. уговорам, сну. П. силе оружия. Всеми силами п. чьей л. женитьбе. Когда хочется разрядиться, я не противлюсь. Тяну его за собой, а он только противится. ◁ Противление …
92противно — Противно: навпаки [27;53] противно (39і)<пол. przeciwnie навпаки; [MО,VI] …
93противенський — прикметник …
94противитися — дієслово недоконаного виду …
95противник — іменник чоловічого роду, істота …
96противниця — іменник жіночого роду, істота …
97противність — іменник жіночого роду рідко …
98протикати — дієслово доконаного виду протикати дієслово недоконаного виду …
99протискати — дієслово доконаного виду протискати дієслово недоконаного виду …
100протискатися — дієслово доконаного виду протискатися дієслово недоконаного виду …
