протилежний
1протилежний — а, е. 1) Розташований напроти кого , чого небудь. || Який розташовується, міститься в іншому кінці чого небудь. || Спрямований назустріч чому небудь; зустрічний. Протилежна течія. 2) часто у сполуч. зі сл. цілком, діаметрально, просто, прямо і т …
2протилежний — [протиеле/жнией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і …
3протилежний — 1) (розташований напроти кого / чого н., на початку / в кінці чого н.), супротивний, другий, і[и]нший, противний, потойбічний 2) (зовсім не схожий на когось / щось, несумісний із чимсь), полярний, антитетичний …
4протилежний — прикметник …
5діаметрально протилежний — прикметник з прислівником …
6прямо протилежний — прикметник з прислівником …
7симетрично-протилежний — прикметник …
8зворотний — а, е. 1) Який спрямований або веде назад до вихідного пункту (про дорогу, шлях, курс, рейс і т. ін.). || Який приводить що небудь до вихідного або початкового стану. •• Зворо/тна адре/са адреса того, хто надсилає листа, повідомлення і т. ін.… …
9негативний — I а, е. 1) Поганий щодо властивостей, якостей, призначення і т. ін., який не викликає схвалення, а заслуговує на осуд; прот. позитивний. || Який не виражає схвалення чи позитивного ставлення до кого , чого небудь. || Несприятливий. || у знач. ім …
10обертатися — а/юся, а/єшся, недок., оберну/тися, оберну/ся, обе/рнешся, док. 1) Повертатися в певний бік, певним боком; розташовуватися, надаючи собі певного положення щодо кого , чого небудь. || Повертатися, відвертатися в інший, протилежний бік. || до кого… …
