простромлювати
1простромлювати — юю, юєш, недок., простроми/ти, стромлю/, стро/миш; мн. простро/млять; док., перех. 1) Проколювати наскрізь чим небудь когось, щось. 2) розм. Просовувати щось куди небудь …
2простромлювати — дієслово недоконаного виду …
3простромити — див. простромлювати …
4простромлювання — я, с. Дія за знач. простромлювати і простромлюватися …
5простромлюватися — ююся, юєшся, недок., простроми/тися, стромлю/ся, стро/мишся; мн. простро/мляться; док., рідко. 1) розм. Просовуватися куди небудь. 2) тільки недок. Пас. до простромлювати 1) …
6пробивати — 1) = пробити (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), проломлювати, проломити, проламувати, проламати, прошибати, прошибити; просаджувати, просадити, провалювати, провалити (докладаючи значних зусиль); протикати,… …
7проколювати — проколоти (чимсь гострим, колючим пробивати отвір у чому н., проникаючи кудись, даючи вихід чомусь), пронизувати, пронизати, простромлювати, простромити, протикати, проткнути, протинати, протнути, проштрикувати, проштрикнути; надколювати,… …
8просовувати — 1) = просунути (у якийсь отвір, крізь що н.), просувати, пропускати, пропустити, простромлювати, простромити; проштовхувати, проштовхнути, проштовхати (різким рухом); протискувати, протискати, протиснути, протискати, пропихати, пропхнути,… …
9про... — Префікс, що вживається для творення слів з новим різним значенням. Слова ці, в більшості, мають те саме звучання і значення що й в українській літературній мові, і відрізняються тільки наголосом, напр.: проахати, пробавити, пробачити, пробачливий …
