проснутися
1проснутися — див. просипатися I …
2проснутися — дієслово доконаного виду …
3попрокидатися — а/ється, а/ємося, а/єтеся, док. Прокинутися після сну (про всіх чи багатьох); проснутися. || перен. Сповнитися рухом, звуками тощо (про ліси, луки і т. ін.) …
4попросинатися — а/ємося, а/єтеся, док. Прокинутися, пробудитися від сну; проснутися (про всіх чи багатьох) …
5попросипатися — I а/ємося, а/єтеся, док. Пробудитися від сну; проснутися (про всіх чи багатьох). II а/ємося, а/єтеся, док., розм. Виспавшись, протверезитися (про всіх чи багатьох) …
6пробуджувати — ую, уєш і рідко пробуджа/ти, а/ю, а/єш, недок., пробуди/ти, буджу/, бу/диш, док., перех. 1) Примушувати кого небудь проснутися; будити, розбуджувати. || Примушувати опам ятатися, отямитися. 2) перен. Виводячи зі стану спокою, застою і т. ін.,… …
7виникати — I = виникнути (починати існувати, набувати реальности; у голові, у серці про думки, почуття тощо), по(в)ставати, по(в)стати, ставати, стати, з являтися, з явитися, утворюватися, утворитися, створюватися, створитися, витворюватися, витворитися,… …
8виявлятися — виявитися 1) (про почуття, думки, наміри тощо ставати явним, помітним зовнішніми ознаками), проявлятися, проявитися, виражатися, виразитися, показуватися, показатися, пробиватися, пробитися, проглядати, проглянути, проступати, проступити,… …
9оживати — I = ожити 1) (відновлювати життєві сили), воскресати, воскреснути, відживати, віджити, відживлятися, відживитися, підживлюватися, підживлятися, підживитися, підноситися, піднестися (зі сл. душею , духом , душею й тілом ) 2) (про природу… …
10прокидатися — I = прокинутися (переставати спати, дрімати), пробуджуватися, пробудитися, будитися, просинатися, проснутися, розбуркуватися, розбуркатися II ▶ див. виникати I, виявлятися 1), виявлятися 2), оживати I …
- 1
- 2
