просл
1прослідити — 1 дієслово доконаного виду прослідкувати; дослідити рідко прослідити 2 дієслово доконаного виду залишити слід розм …
2просліджувати — дієслово недоконаного виду рідко …
3прослідкований — дієприкметник …
4прослідкувати — дієслово доконаного виду …
5прослідок — іменник чоловічого роду розм …
6просліджування — я, с. Дія за знач. просліджувати …
7просліджувати — ую, уєш, недок., рідко, просліди/ти, джу/, ди/ш, док., перех. і неперех. 1) Дивитися на що небудь, що переміщується, рухається. 2) Стежити за ким небудь з метою його викрити, спіймати і т. ін. 3) Вивчаючи, досліджуючи тощо, встановлювати перебіг… …
8прослідити — I див. просліджувати. II джу/, ди/ш, док., перех., розм. Залишити, зробити слід …
9прослід — у, ч. Те саме, що слід I …
10прослід — іменник чоловічого роду …
