пророкувати
1пророкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) перех. і неперех. За релігійними уявленнями – проповідувати волю божу. || заст. Вгадувати майбутнє чи минуле на картах і т. ін.; ворожити. 2) перех. і без додатка. Передбачати що небудь; прорікати. 3) перех. Бути ознакою,… …
2пророкувати — 1) (майбутнє), пророчити, прорікати, проректи, провіщати, провістити, віщувати, передвіщати, передвістити Пор. грозити 1) 2) див. передбачати 1) …
3пророкувати — дієслово недоконаного виду …
4провіщати — I = провістити (своєю появою, проявами, поведінкою, словами тощо вказувати на якісь зміни, події, що мають настати), провіщувати, передвіщати, передвістити, звіщати, звістити, віщувати, обіцяти, пророкувати, пророчити, прорікати, проректи II ▶… …
5Федор Сергеевич Шиманский — (укр. Федір Сергійович Шиманський) основатель и руководитель всеукраинской политической организации «Цитадель», автор ряда книг: «Провиденциальная Украина». , «Вера и протест», «Мысли вслух», а также множества статей и публикаций политического… …
6Шиманский, Фёдор Сергеевич — Федор Сергеевич Шиманский (укр. Федір Сергійович Шиманський) основатель и руководитель всеукраинской политической организации «Цитадель», автор ряда книг: «Провиденциальная Украина». , «Вера и протест», «Мысли вслух», а также множества статей и… …
7віщувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Наперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати. || Своєю поведінкою, голосом указувати на те, що буде (про птахів). || Інтуїтивно щось відчувати. 2) Бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступить. ||… …
8ворожити — ожу/, о/жиш, недок. 1) Вгадувати майбутнє чи минуле на картах і т. ін.; пророкувати що небудь. 2) Уживати слова, застосовувати прийоми, чародійна сила яких нібито має вплинути на людину, природу і т. ін.; чарувати. 3) біля (коло) кого – чого,… …
9передвіщати — а/ю, а/єш, недок., передвісти/ти, іщу/, істи/ш, док., перех. і без додатка. 1) Угадуючи те, що відбудеться, пророкувати майбутнє; провіщати. 2) Бути ознакою наближення, настання чого небудь …
10пробачати — I а/ю, а/єш, недок., проба/чити, чу, чиш, док., перех., кому і без додатка. Виявляючи поблажливість до кого небудь, прощати щось; вибачати. •• Проба/чте (пробача/йте) ; Прошу/ проба/чити а) (кому і без додатка) уживається як вибачення за що… …
- 1
- 2
