прозр
1прозріти — дієслово доконаного виду …
2прозріти — див. прозрівати …
3прозріня — ня, с. Вр. Зір, здатніст бачити. Тот ящур не ма прозріня …
4прозрівання — іменник середнього роду …
5прозрівати — дієслово недоконаного виду …
6прозріння — іменник середнього роду …
7прозрівання — я, с. Дія за знач. прозрівати …
8прозрівати — а/ю, а/єш, недок., прозрі/ти, і/ю, і/єш, док. 1) неперех.Ставати зрячим; прот. сліпнути. || у сполуч. зі сл. очі. Ставати видючими. || перен. Починати розуміти, усвідомлювати те, що було незрозумілим, неусвідомленим раніше. 2) перех., перен.… …
9прозріння — я, с. 1) Дія і стан за знач. прозріти. 2) зах. Зір …
10Прозреть умом — Прозрѣть умомъ (иноск.) понять, что было не ясно. Ср. И тотчасъ, какъ бы чешуя отпала отъ глазъ его и вдругъ онъ прозрѣлъ и вставъ крестился. Дѣян. Апост. 9, 18 …
Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
