при звертанні

  • 1ти — тебе/ (з прийм.: від те/бе, до те/бе і т. ін.), займ. особ. 2 ос. одн. 1) Уживається при звертанні до однієї особи (звичайно близької, а також до будь якої особи в грубому, фамільярному плані). || Вживається у внутрішньому мовленні при звертанні… …

    Український тлумачний словник

  • 2що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… …

    Український тлумачний словник

  • 3солодкий — а, е. 1) Який має приємний смак, власт. цукрові, медові і т. ін.; прот. гіркий, кислий, солоний. || Пригот. із цукром, медом, варенням і т. ін. (про їжу, питво). || у знач. ім. соло/дке, кого, с. Їжа, яка має приємний смак, власт. цукрові, медові …

    Український тлумачний словник

  • 4прощати — а/ю, а/єш, недок., прости/ти, прощу/, прости/ш, док. 1) перех. і неперех., кому, кого і без додатка. Пробачати чию небудь провину; виявляти поблажливість до когось. 2) у формі наказ. сп. прости/, прості/ть, неперех., у знач. вставн. сл.… …

    Український тлумачний словник

  • 5фрау — невідм., ж. Уживається при звертанні до заміжньої жінки у німців, а також при називанні її імені та прізвища. || розм …

    Український тлумачний словник

  • 6фрейлейн — фро/йляйн, невідм., ж. Уживається при звертанні до незаміжньої жінки у німців, а також при називанні її імені та прізвища …

    Український тлумачний словник

  • 7фрекен — невідм., ж. Уживається при звертанні до незаміжньої жінки у Скандинавських країнах, а також при називанні її імені та прізвища …

    Український тлумачний словник

  • 8фру — невідм., ж. Уживається при звертанні до заміжньої жінки у Скандинавських країнах, а також при називанні її імені та прізвища …

    Український тлумачний словник

  • 9ануте — виг., розм. Виражає спонукання, заохочення до дії; вживається при звертанні до кількох осіб …

    Український тлумачний словник

  • 10дурник — а, ч., розм. 1) Не зовсім розумна людина; людина з розумовими вадами. || Уживається як лайливе слово. 2) Про нетямущих, недосвідчених, наївних людей – з відтінком пестливості (перев. при звертанні до малолітніх) …

    Український тлумачний словник