притомність
1притомність — ності, ж. 1) Стан за знач. притомний 1). 2) розм., рідко. Чітке розуміння чого небудь. 3) зах. Присутність …
2притомність — присутність [IV] …
3притомність — іменник жіночого роду …
4притомніти — ію, ієш, недок. Приходити до пам яті, починати свідомо, осмислено сприймати дійсність …
5свідомість — мості, ж. 1) філос., псих. Процес відображення дійсності мозком людини, який охоплює всі форми психічної діяльності й зумовлює цілеспрямовану діяльність людини. || Психологія, а також політичні, філософські, релігійні, мистецькі і т. ін. погляди… …
6свідомість — 1) (здатність осмислено сприймати навколишнє), притомність, пам ять, тяма 2) (сприйняття й розуміння навколишнього, властиві людині), розум, глузд, розмисел …
7самовідчуття — я/, с. Відчуття власного морального або фізичного стану. || Здатність свідомо осягати навколишнє; притомність. || Усвідомлення, відчуття в собі яких небудь властивостей …
8знепритомнілий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до знепритомніти. || у знач. прикм. || у знач. ім. знеприто/мнілий, лого, ч.; знеприто/мніла, лої, ж.Людина, яка втратила притомність …
