-
1 притиснути
техн. прижима́ть, прида́вливать -
2 прижимать
прижать1) тиснути, притискати, притискувати, притиснути, тулити, притуляти, притулювати, притулити, (о мног.) попритулювати, (к сердцу, груди) пригортати, пригорнути, (придавить) придушувати, придушити, причавлювати, причавити що до чого. [Не могла говорити, притискала рукою серце і важко дихала (Коцюб.). Втішно притискає рибку до серця (Л. Укр.). Діти, що тулять обличчя до колін матірок (Коцюб.). Обнимав Олесю в танцях і пригортав до себе (Неч.-Лев.). Притиснули дверима хвіст собаці (Звиног.). Причавив дверима пальця]. -мать, -жать уши - щулити, прищулювати, прищулити, прищурювати, прищурити вуха. -жать к стене (переносно) - загнати в тісний кут кого, напнути кого. -жать (о морозе) - притиснути, потиснути. [Який мороз притиснув. Коли студінь потисне, не хвилює вода (Франко)];2) см. Притеснять, Угнетать. Прижатый -1) притиснутий, притулений, (к сердцу, груди) пригорнутий, (придавленный) придушений, причавлений, (об ушах) прищулений, прищурений. -жатый к стене - припертий до стінки;2) см. Притеснённый, Угнетённый.* * *несов.; сов. - приж`ать1) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; ( придавливать) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти, прича́влювати, причави́ти; (к груди, к сердцу) пригорта́ти, пригорну́ти и попригорта́ти, притуля́ти, притули́ти и попритуля́ти; ( припирать) припира́ти, припе́рти ( уши - о животных) прищу́лювати и щу́лити, прищу́лити, прищу́рювати, прищу́рити2) ( притеснять) ути́скувати и утиска́ти, ути́снути, пригно́блювати, пригноби́ти -
3 печать
1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.* * *1) печа́тка, печа́ть, -ті3) ( печатание) дру́к, -у4) ( о шрифте) дру́к5) ( пресса) пре́сасоломо́нова \печать — бот. купина́, соломо́нова печа́тка
-
4 постеснить
кого потіснити кого. -нить кого условиями - потиснути, притиснути кого умовами.* * *потісни́ти -
5 пригнетать
пригнести1) (придавливать) пригнітати, пригнічувати, пригнітити, придушувати, придушити, притискати, притиснути, причавлювати, причавити;2) (угнетать) пригнітати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, утискати; срв. Угнетать, Притеснять. Пригнетённый -1) пригнічений, придушений, притиснутий, причавлений;2) пригноблений; срв. Угнетённый. [Вона лежала така тиха, пригноблена, розтоптана (Коцюб.)].* * *несов.; сов. - пригнест`и1) диал. пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; ( придавливать) приду́шувати, придуши́ти, прича́влювати, причави́ти2) (перен.: угнетать, притеснять) пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти, пригно́блювати, пригноби́ти -
6 придавливать
придавить придавлювати, придавити (о мног. попридавлювати), придушувати, придушити, пригнітати, пригнічувати, пригнітити (о мног. попригнічувати), причавлювати, причавити, тиснути, притискати, притиснути. [Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь (Рудч.). Реакція знов пригнітила все в Росії (Єфр.). Причавив пальця]. Придавленный - придавлений, придушений, пригнічений, причавлений, притиснутий, стиснений.* * *несов.; сов. - придав`ить1) прида́влювати, придави́ти, приду́шувати, придуши́ти, пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути; прича́влювати, причави́ти2) (перен.: угнетать, притеснять) пригні́чувати и пригніта́ти, пригніти́ти, пригно́блювати, пригноби́ти -
7 прижучить
кого притиснути, прикрутити кого; см. Прижать (кого). [Так він нас тією роботою прикрутив, що і вгору ніколи глянути].* * *прити́снути, прикрути́ти -
8 прикладывать
приложить (и прикласть)1) что к чему - прикладати, прикласти и приложити, (прижимать) притуляти, тулити, притулити що до чого. [Прикладай щільніше одне до одного. Прикладала часом до вікна вухо і напружено слухала Коцюб.). Приложив руку до серця, Тернове віття до серця козацького прикладає. Дай мені смоли, приложити до боку (Рудч.). Приклала (приложила) масти до болячки. Притуляла (тулила) попечену руку до холодної шибки]. -вать печать - притискати (притиснути) печатку, печать до чого. [Моя рука до діл твоїх нових не здужає печаті притискати (Грінч.)]. -вать, -жить руку к чему (подписаться) - підписувати, підписати що, підписуватися, підписатися на чому. -жить руки, работу, старание к чему - прикласти, докласти, доложити рук, праці, дбання до чого. -жить свои знания к делу - прикласти своїх знаннів (свого знання) до діла. -жить науку к производству - прикласти науку до виробництва. Ума не -ложу - ради не дам (собі). [Ради не дам, що мені робити]. -дывать, -ложить к губам что, губы к чему (отведать) - при[до]туляти, при[до]тулити що до губів, губи до чого, (пригубить) пригублювати, пригубити що;2) -дывать, -ложить что к чему - додавати, додати, долучати, долучити, приточувати, приточити що до чого; см. Прилагать, Приложить, Присоединять. [Цього документа треба долучити до справи. Пишучи-ж постановив я собі не то що джерело вказувати, та тут-же з його виписку приточити (Куліш)];3) (добавлять) докладати, докласти, доложити чого, що. [Грошей тих не вистачило - довелося своїх докладати];4) (примерять, применять) прикладати, прикласти що до кого, до чого. [Чуже лихо до себе прикладай]. -ть прозвище - докладати, докласти, прикладати, прикласти, приложити прізвище, (насмешл.) докладку (прикладку) кому. [Вона мене злодійкою узива і всякі докладки доклада (Квітка). Хто-ж це тобі таке прізвище приложив? (Стор.)];5) -вать - вигадувати, брехати; см. Выдумывать, Врать;6) -дывать, -класть (пристраивать камен. кладкой) - примуровувати, примурувати що до чого. -класть крыльцо - примурувати ґанок. Прикладываемый - прикладаний, докладаний, (прилагаемый) додаваний, долучуваний. Приложенный и прикладенный - прикладений, докладений; доданий, долучений.* * *несов.; сов. - прилож`ить1) приклада́ти, прикла́сти и поприклада́ти; ( прижимать) притуля́ти и тули́ти и приту́лювати, притули́ти и попритуля́ти2) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти -
9 прилагать
приложить1) прикладати и прикладувати, прикласти и приложити, притулювати и притуляти, притулити, (во множ.) поприкладати и -кладувати, поприложувати, попритулювати що до чого - см. Прикладывать 1. [Останніми часами знов до нас вертається старий спосіб - прикладати до літературних з'явищ принцип виключно естетичної оцінки (Єфр.). Це я свою власну погану мірку прикладаю до всіх (Крим.)]. -гать свои знания к делу, к практике - знання свої до діла (до життя), до практики прикладати. -жить прозвище - приложити (притулити) прізвище. [Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує (Гр.)]. -жить руку - підписати(ся), підпис положити. Руку -жил - рукою власною підписався. -жить печать - приложити, притиснути печатку. Ума не -жу - ради собі не дам. Он ни к чему рук не -гает - він і за холодну воду не береться;2) (прибавлять) додавати, додати, докладати, докласти и доложити, (присоединять) долучати, долучити що до чого. [Про кожну розкаже, ще й свого докладе (Грінч.)]. -жить документы к прошению - додати (долучити) документи до прохання. -ложи ещё рублик - іще карбованчика додай, доклади; срв. Прибавлять. -гать, -жить к чему старание, труд, руки - докладати, докласти и доложити, додавати, додати рук, праці до чого. [Схотілося й собі докласти рук, попрацювать (Грінч.). До всього треба робітникові доложити своїх рук (Єфр.). Додай рук, то вимиєш до діла (Полт.)]. -гать силу, усилия - докладати сили, зусиллів. Приложенный -1) прикладений, приложений, притулений;2) доданий, докладений и доложений, долучений.* * *несов.; сов. - прилож`ить1) (прибавлять, присоединять) додава́ти, дода́ти и пододава́ти, доклада́ти, докла́сти; диал. приклада́ти, прикла́сти2) ( применять) застосо́вувати, застосува́ти, приклада́ти, прикла́сти; (старания, силы) доклада́ти, докла́сти -
10 припирать
припереть1) (дверь, окно) причиняти, причинити (во множ.), попричиняти що; см. Притворять;2) (прислонять) притуляти и -тулювати, притулити, приставляти, приставити що до чого;3) (подпирать) підпирати, підперти; (прижимать) припирати, приперти, притискувати, притиснути, що чим, до чого. [Підпер двері поліном]. -реть кого к стене - приперти кого до стінки, (переносно) загнати в тісний кут кого, з короткими гужами до кого приступити, узятися;4) (притащить) приперти, притарабанити, притарганити, приволокти, притягти, припхати що куди. Припёртый -1) причинений;2) притулений, приставлений;3) підпертий, припертий;4) припертий, притарабанений и т. д.* * *несов.; сов. - припер`еть1) припира́ти, припе́рти; ( прижимать) притиска́ти и прити́скувати, прити́снути2) ( притворять) причиня́ти, причини́ти и попричиня́ти; припира́ти, припе́рти3) ( приволакивать) притяга́ти и притя́гувати, притягти́ и притягну́ти, приволіка́ти, приволокти; несов. припе́рти, припха́ти, притараба́нити4) (прибывать, приходить) приволіка́тися, приволокти́ся, несов. притягти́ся, притягну́тися, припе́ртися, припха́тися, притараба́нитися -
11 притискивать
притискать и притиснуть1) что - притискувати и притискати, притиснути и притисти, (пригнести) пригнічувати и пригнітати, пригнітити, (припирать) припирати, приперти, (о мн.) попритискати, попригнічувати, поприпирати кого, що до чого; срв. Придавливать, Прижимать. [Щось притисло їй шию до рейки (Грінч.). Цить, кажу тобі, бо я тебе до землі пригнічу (Мова)];2) кого - притискувати и притискати, притис(ну)ти, утискувати и утискати, утис(ну)ти кого чим; срв. Притеснять 2. [Як притиснуть було чоловіка, то він зараз через Дністер, та й шукай, пане, вітра в полі (Камен. п.)]. Притисканный и притиснутый - притиснутий и притиснений, пригнічений, припертий. -ться - притискуватися и притискатися, притис(ну)тися, бути притиснутим (притисненим); срв. Прижиматься.* * *несов.; сов. - прит`иснутьпритиска́ти и прити́скувати, прити́снути -
12 Придушать
придушить1) придушувати, придушити, придавлювати, придавити, притискувати, притиснути, пригнічувати, пригнітити, (о мног.) попридушувати, попритискувати и т. д.;2) (до смерти) см. Задушать, Задушить;3) -шить огонь - притлумити, пригасити огонь. Придушенный -1) придавлений и т. д. -шенный шопот - придавлений (притлумлений) шепіт;2) притлумлений, пригашений. -
13 Прищемливать
и Прищемлять прищемить прищикувати, прищикнути, ущикнути, причавлювати, причавити, притискати, притиснути що чим (напр. палець дверима). [Не стромляй пальців між двері, бо прищикнуть (Номис). Притиснули дверима хвіст собаці (Крим.)]. Прищемлённый - прищикнутий, ущикнутий, причавлений, притиснутий. -ться - прищикуватися, прищикнутися, бути прищикнутим.
См. также в других словарях:
притиснути — див. притискати … Український тлумачний словник
притиснути — див. притискати … Словник синонімів української мови
притиснути — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
забендюгувати — у/ю, у/єш, док., перех., діал. Притиснути прив язаним зверху рублем снопи, сіно і т. ін … Український тлумачний словник
зажати — I див. зажинати. II жму/, жме/ш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що притиснути … Український тлумачний словник
зім'яти — мну/, мне/ш, док., перех. 1) Необережно поводячись із чимось, торкаючись чого небудь, зробити нерівним, зібганим. || Зібгати, зіжмакати що небудь жужмом. || Дуже пошкодити ударами, поштовхами; побити, попсувати. || безос. || Покрити складками,… … Український тлумачний словник
підібгати — і підобга/ти, а/ю, а/єш, док., перех. Підгорнути, підібрати під себе або притиснути до себе (ноги, хвіст і т. ін.). || Міцно стулити, стиснути (губи). || Загорнути край, частину чого небудь. Підібгати хвоста … Український тлумачний словник
прибивати — а/ю, а/єш, недок., приби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех. і без додатка. Прикріплювати (звичайно цвяхами) до чогось. || Розпинати кого небудь, катуючи, страчуючи. || перев. док. Пронизавши кого небудь кілком, списом і т. ін., притиснути до землі,… … Український тлумачний словник
припирати — а/ю, а/єш, недок., припе/рти, пру/, пре/ш, док. 1) перех. Приставивши підпору до чого небудь, притиснути, закріпити нерухомо. || Приставляти що небудь до чогось. 2) перех. Напираючи, притискати кого небудь до чогось. || Змушувати відійти до чого… … Український тлумачний словник
притиск — у, ч. 1) Дія за знач. притиснути, притискати і притискувати 1). 2) Підкреслення, вирізнення чого небудь, наголошення на чомусь; наголос. || Те, що підкреслюється, виділяється або наголошується. •• З при/тиском а) підкреслюючи, вирізняючи що… … Український тлумачний словник
притиснений — прити/снутий, а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до притиснути … Український тлумачний словник
