присуджувати
1присуджувати — ую, уєш, недок., присуди/ти, суджу/, су/диш, док., перех. 1) кого на що, до чого, кому що, також з інфін. Визнаючи когось винним, встановлювати йому яку небудь міру покарання (про суд). || з інфін. Вирішувати покарати когось у якийсь спосіб. 2)… …
2присуджувати — дієслово недоконаного виду …
3призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… …
4присудження — я, с. Дія за знач. присудити, присуджувати …
5присуджуваний — а, е, рідко. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до присуджувати. || прису/джувано, безос. присудк. сл …
6присуджування — я, с. Дія за знач. присуджувати …
7присуджуватися — ується, недок. Пас. до присуджувати …
8присудити — див. присуджувати …
9присусіджування — я, с. Дія за знач. присуджувати …
10розігрувати — ую, уєш і рідко розграва/ти, аю/, ає/ш, недок., розігра/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Виконувати, відтворювати що небудь у формах сценічного мистецтва. 2) перен. Прикидатися ким небудь, видавати себе за когось іншого. || Зображувати що небудь… …
- 1
- 2
