пристрій

  • 121правило — I пр авило а, с. 1) Положення, яким передається якась закономірність, стале співвідношення певних явищ. •• Пра/вило гвинта/ спец. правило визначення якого небудь руху або вектора в залежності від представлення того, в якому напрямку може… …

    Український тлумачний словник

  • 122програматор — а, ч., спец. 1) Пристрій, який регулює відповідно до закладеної у нього програми які небудь процеси, дії і т. ін. 2) Пристрій запису у програмовний постійний запам ятовуючий пристрій …

    Український тлумачний словник

  • 123сканер — а, ч. 1) Прилад для радіоізотопної діагностики. 2) Пристрій для оптичного введення зображення (текстів, графіків, малюнків і т. ін.) в пам ять комп ютера. •• Графі/чний ска/нер периферійний пристрій, що забезпечує автоматичне зчитування графічних …

    Український тлумачний словник

  • 124конвеєр стрічковий — конвейер ленточный belt conveyor *Bandförderer, Gurtförderer, Bandförderanlage пристрій безперервної дії з об’єднаним вантажонесучим та тяговим органом у вигляді замкнутої стрічки. Стрічка приводиться у рух силою тертя між нею та приводним… …

    Гірничий енциклопедичний словник

  • 125Артиллерийский бой — АРТИЛЛЕРІЙСКІЙ БОЙ. Полевая легкая арт. Основныя боевыя ея свойства: а) способность наносить пораженіе живымъ цѣлямъ, какъ неподвижнымъ, такъ и находящимся въ движеніи, даже когда онѣ защищены закрытіями; б) способность къ воздѣйствію на духъ… …

    Военная энциклопедия

  • 12665.060.10 — Сільськогосподарські трактори та причепи ГОСТ 4.40 84 СПКП. Тракторы сельскохозяйственные. Номенклатура показателей. Взамен ГОСТ 4.40 74 ГОСТ 3481 79 (ИСО 6489 1 80, ИСО 6489 2 80) Тракторы сельскохозяйственные. Тягово сцепные устройства. Типы,… …

    Покажчик національних стандартів

  • 127вънѣ — (212) нар. и предл. I. Нар. 1. Вне, снаружи; за пределами: Нъ ˫ако же виноградъ ѥгда процвьтеть вънѣ на се<лъ>. то чѫѥть вонѫ сѹщеѥ въ <храмѣ> вино. и цвьтеть сь нимь (ἔξω) Изб 1076, 133 об.; заѹтра и вечеръ и полѹд҃<не> за тѩ… …

    Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • 128автовідповідач — а/, ч. 1) Пристрій для автоматичної передачі телефоном інформації, попередньо записаної на магнітну стрічку. 2) спец. Пристрій, який автоматично відповідає на запит системи …

    Український тлумачний словник