пристрій
11пристрілка — іменник жіночого роду …
12пристрілювальний — прикметник …
13пристрілювання — іменник середнього роду …
14пристрілюватися — дієслово недоконаного виду …
15пристріляний — дієприкметник …
16пристріляти — дієслово доконаного виду …
17пристрілятися — дієслово доконаного виду …
18пристрітний — прикметник …
19пристрічений — дієприкметник …
20пристрілювати — I юю, юєш, недок., пристрі/лити і пристре/лити, лю, лиш, док., перех. Убивати або добивати пострілом кого небудь. II юю, юєш, недок., пристріля/ти, я/ю, я/єш, док., перех., спец. 1) Пробними пострілами встановлювати правильний приціл вогнепальної …