присвоювати ім'я
1присвоювати — юю, юєш, недок., присво/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Робити що небудь чуже своєю власністю; привласнювати. || Видавати що небудь чуже за своє. Присвоювати владу. || заст. Сприймати, засвоювати. || рідко. Робити що небудь своєю постійною… …
2присвоювати — дієслово недоконаного виду …
3давати — даю/, дає/ш; мин. ч. дава/в, дава/ла, дава/ло; наказ. сп. дава/й; недок., да/ти, дам, даси/, дасть; дамо/, дасте/, даду/ть; мин. ч. дав, дала/, дало/; наказ. сп. дай; док. 1) перех. Передавати від однієї особи до іншої. || Надавати в чиєсь… …
4підвищувати — і рідко підви/шувати, ую, уєш, недок., підви/щити, щу, щиш і рідко підви/сити, и/шу, и/сиш, док., перех. 1) Робити вищим. Підвищити рівень води. 2) Збільшувати кількість, розмір, тривалість і т. ін. чого небудь. || Збільшувати, посилювати вияв… …
5пошивати — а/ю, а/єш, недок., поши/ти, и/ю, и/єш, док., перех. 1) заст. Покривати соломою яку небудь будівлю. 2) у кого – що, у сполуч. з ім. у мн., перен., розм. Вважати кого небудь належним за певними ознаками до якоїсь групи людей за знач. ім. ||… …
6привласнювати — юю, юєш, недок., привла/снити, ню, ниш, док., перех. Робити що небудь своєю власністю, присвоювати чуже. || Видавати що небудь за своє, приписувати собі щось. || Видавати за своє чиє небудь прізвище, ім я …
7приймати — а/ю, а/єш, недок., прийня/ти, рідко приня/ти і діал. прийми/ти, прийму/, при/ймеш, док., перех. 1) Брати до рук, на плечі і т. ін. від когось, або звідкись кого , що небудь. || Ловити що небудь кинуте. || Відбивати удар (м яча). Прийняти м яча на …
8присвоїти — див. присвоювати …
9присвоювання — я, с. Дія за знач. присвоювати. ||У системах обробки інформації: а) операція зміни значення змінної, регістра або ін. елемента даних; б) надання пристрою або ін. ресурсу імені, за яким до них можуть звертатися програми …
10присвоюватися — ююся, юєшся, недок., присво/їтися, о/юся, о/їшся, док. 1) розм. Ставати близьким, своїм; зріднюватися, освоюватися, зживатися з ким небудь. 2) тільки недок. Пас. до присвоювати …
- 1
- 2
