припутень
1припутень — тня, ч. 1) Лісовий голуб великої породи. 2) Приблуда …
2припутень — іменник чоловічого роду, істота …
3ПРИПУТИТЬ — кого, сиб. направить путь его. А кто ведает, куда Господь припутит! пристроит. Припутные дворы, постоялые, при дороге. Припутник муж. Platango, см. попутник. Припутень, голубь вяхирь, ветютень. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …
4сніголюб — а, ч., орн., зах. Припутень …
5стерник — а/, ч. 1) заст. Рульовий. 2) орн., зах. Припутень …
6стренадка — и, ж., орн., зах. Припутень …
