примётка
1примётка — примётка …
2примётка — примётка …
3ПРИМЁТКА — ПРИМЁТКА, примётки, мн. нет, жен. (порт.). Действие по гл. приметать3 примётывать 2. Примётка рукавов. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …
4примётка — примётка, примётки, примётки, примёток, примётке, примёткам, примётку, примётки, примёткой, примёткою, примётками, примётке, примётках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …
5примётка — ПРИМЕТАТЬ, аю, аешь; мётанный; сов., что. Пришить намёткой 1. П. рукав. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …
6примётка — примётка, и, род. п. мн. ч. ток (к примет ать) …
7примітка — I прим ітка и, ж. 1) Короткий запис, що є поясненням до якогось тексту. 2) Додаток до якого небудь твору, що містить пояснення до нього або відомості про його автора. II пр имітка и, ж., діал. Прикмета. •• Бра/ти в при/мітку помічати …
8примітка — іменник жіночого роду прикмета арх. примітка іменник жіночого роду коротке пояснення до якогось тексту; додаток до якого небудь твору, що містить у собі пояснення до нього або відомості про його автора …
9примётка — см. приметать; и; ж. Примётка воротника …
10примітка — [прием’і/тка] ткие, д. і м. м і/ц :і, р. мн. ток …
