призначати ціну

  • 1призначати — а/єш і рідко призна/чувати, ую, уєш, недок., призна/чити, а/чу, а/чиш, док., перех. 1) Намічати віддати кому небудь щось. || Визначати, встановлювати кому небудь щось (зарплату, пенсію і т. ін.). || Приписувати кому небудь щось (ліки, лікувальні… …

    Український тлумачний словник

  • 2призначати — I = призначити 1) (ціну за певний товар, якусь послугу тощо), просити, правити, заправляти, заправити; гилити (надто високу ціну) 2) (ліки, лікувальні процедури, режим), приписувати, приписати II ▶ див. визначати 1), призначити …

    Словник синонімів української мови

  • 3призначати — дієслово недоконаного виду …

    Орфографічний словник української мови

  • 4визначати — а/ю, а/єш і рідко визна/чувати, ую, уєш, недок., ви/значити, чу, чиш, док., перех. 1) Встановлювати, розпізнавати що небудь за певними ознаками. || Обчислюючи, вимірюючи і т. ін., знаходити певну величину, місце і т. ін. 2) Розкривати сутність… …

    Український тлумачний словник

  • 5оцінювати — юю, юєш, недок., оціни/ти, оціню/, оці/ниш і оцінува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Призначати ціну чому небудь, визначати вартість чогось. •• Оці/нювати (оціни/ти, оцінува/ти) го/лову чию призначати винагороду за спіймання кого небудь. 2)… …

    Український тлумачний словник

  • 6перепризначати — а/ю, а/єш, недок., перепризна/чити, а/чу, а/чиш, док. 1) Призначати щось або когось повторно, вдруге. 2) Звільняти когось з однієї посади і призначати на іншу …

    Український тлумачний словник

  • 7приділяти — я/ю, я/єш, недок., приділи/ти, ділю/, ді/лиш, док., перех. 1) кому, чому, для кого – чого.Віддавати, присвячувати кому , чому небудь певний час. || тільки кому, чому. Надавати певне місце кому , чому небудь у розповіді, літературному творі і т.… …

    Український тлумачний словник

  • 8переводити — I = перевести 1) (змінювати місце розташування когось / чогось), переміщати, переміщувати, перемістити; перебазовувати, перебазувати (на нову базу); відводити, відвести (про військові частини на нову позицію, у тил тощо); переганяти, перегонити,… …

    Словник синонімів української мови

  • 9акредитувати — у/ю, у/єш, недок. і док., перех. 1) Давати кому небудь повноваження на одержання грошей або на проведення торговельних операцій. 2) дипл. Призначати кого небудь дипломатичним представником в іншій державі. 3) Надавати повноваження журналістам та… …

    Український тлумачний словник

  • 10відкладати — а/ю, а/єш, недок., відкла/сти, аду/, аде/ш і діал. відложи/ти, ожу/, о/жиш, док., перех. 1) Класти що небудь у той або інший бік, окремо від когось – чогось. 2) Залишати, зберігати що небудь з певною метою. || Виділяти, призначати для чого небудь …

    Український тлумачний словник