приділити
1приділити — дієслово доконаного виду …
2приділити — див. приділяти …
3приділити — див. приділяти …
4приділяти — I = приділити (віддавати комусь / чомусь певний час, певне місце, увагу), присвячувати, присвятити, надавати, надати II ▶ див. давати I, 2), ділити I, улаштувати I, 3) …
5приділений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приділити. || приді/лено, безос. присудк. сл …
6приділення — я, с. Дія за знач. приділити, приділяти …
7давати — I = дати 1) (комусь особисто, до рук), подавати, подати; вручати, вручити (в офіційній, урочистій обстановці); передавати, передати (від однієї особи до іншої); роздавати, роздати (кільком, багатьом); віддавати, віддати (перев. повертаючи узяте,… …
8улаштувати — I = влаштувати, улаштовувати, влаштовувати 1) (забезпечити тимчасовим житлом на ніч чи на якийсь час), поселити, поселяти 2) (помістити когось де н. на якомусь місці перев. зручно, вигідно), у[в]мостити, у[в]мощувати, примостити, примощувати 3)… …
9быти — (>50000), ѤСМЬ, ѤСТЬ (в соч. с отрицанием не НѢСМЬ, НѢСТЬ); 3 л. мн. ч. СОУТЬ; 3 л. ед. ч. имперфекта БѦШЕ; 3 л. ед. ч. аориста БЫ и БѢ гл. I. Как самостоятельный гл. 1.Существовать; иметься: дъва разбо˫а ѥсте. ѥдинъ иже съвлачить съ оубогааго …
10гладити — ГЛА|ДИТИ (9), ЖОУ, ДИТЬ гл. 1. Тереть, растирать: гладѩщю же ему левканию. приде к нему иоанъ б҃ословъ. и гл҃а что дѣеши гусарю. ре(ч) же гусарь тру вапы ПрЮр XIV, 36б. 2. Гладить, поглаживать: дрѹзи ѥмѹ нозѣ гладѩть. инии по лѩдвь˫амъ тѣшать ѥго …
- 1
- 2
