пригадуватися
1пригадуватися — уюся, уєшся, недок., пригада/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) кому і без додатка. Поновлюватися, поставати в пам яті; згадуватися. 2) розм., рідко. Нагадувати про себе, давати знати про себе …
2пригадуватися — пригадатися (відтворюватися в пам яті), згадуватися, згадатися, поставати, постати, відновлюватися, відновлятися, відновитися, приходити на пам ять, прийти на пам ять, нагадуватися, нагадатися, воскресати, воскреснути …
3пригадуватися — дієслово недоконаного виду …
4набилюватися — Набилитися, набилюватися: пригадатися, пригадуватися; тут: приснитися, мати неприємний віщий сон [14] пригадатися, пригадуватися [I] «Набилитися, набилюватися» викладені як «пригадати (ся), пригадувати (ся)». Таке значення дійсно мають ці слова… …
5відновлюватися — юється і відновля/тися, я/ється, недок., віднови/тися, о/виться; мн. відно/вляться; док. 1) Набувати попереднього вигляду, стану. 2) Починатися знову після певної перерви. 3) перен. Відтворюватися в пам яті; пригадуватися. 4) тільки недок. Пас.… …
6воскресати — а/ю, а/єш, недок., воскре/снути, ну, неш, док. 1) Ставати знову живим, повертатися до життя після смерті; оживати. || перен. Відроджуватися, відновлюватися. || Видужувати. || Проростати, розпускатися (про рослини). 2) перен. Внутрішньо… …
7нагадуватися — уюся, уєшся, недок., нагада/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) розм. Відновлятися у пам яті; пригадуватися. 2) тільки док., розм. Прийняти рішення після деякого роздуму, вагання; надуматися. 3) тільки док., діал. Розміркувати, поміркувати …
8поставати — I ає/, недок., поста/ти, а/не, док. 1) Зароджуючись, ставати дійсним, існуючим; утворюватися з чого небудь; виникати. || З являтися. || Ставати збудованим, відбудовуватися після руйнування. || Організовуватися, створюватися. || З являтися в… …
9пригадатися — див. пригадуватися …
10пригадування — я, с. Дія за знач. пригадувати і пригадуватися …
- 1
- 2
