прибічник
1прибічник — іменник чоловічого роду, істота …
2прибічник — а, ч. 1) Той, хто підтримує, захищає кого , що небудь, поділяє чиїсь погляди і т. ін.; послідовник, прихильник. || зневажл. Те саме, що посіпака. 2) заст. Наближена, довірена особа …
3прибічник — (той, хто підтримує, захищає кого / що н., поділяє чиїсь погляди тощо), послідовник, прихильник …
4прибічниця — і. Жін. до прибічник …
5поплічник — а, ч. 1) Товариш, співучасник в якій небудь почесній справі, сподвижник. || Той, хто допомагає в якій небудь роботі; помічник, підручний. || Той, хто поділяє напрямок чиїх небудь думок, дій; прибічник, однодумець. 2) зневажл. Співучасник яких… …
6реакціонер — (прибічник політичної реакції), ретроград; мракобіс, обскурант (запеклий ворог проґресу, культури, науки) …
7адлятус — Адлятус: 1) прибічник, 2) папський посол [47] прибічник, прихильник [IV] прибічник [III] …
8загарбник — (той, хто силоміць захоплює чужу територію, поневолює інші народи), завойовник, аґресор, нападник, конк(в)істадор, підкорювач, покоритель; інтервент (учасник інтервенції); окупант (учасник окупації); анексіоніст (прибічник анексії); експансіоніст …
9сателіт — а, ч. 1) У Стародавньому Римі – озброєний найманець, слуга, що супроводжував свого володаря. 2) перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої волі; прибічник; поплічник. || Держава або уряд, формально незалежні, але фактично підлеглі іншій… …
10спільник — а, ч. 1) Той, хто бере участь у чому небудь спільно з кимсь. || Той, хто поділяє чиї небудь думки, погляди, смаки; прибічник, однодумець. || перен. Те, що сприяє, допомагає кому , чому небудь. 2) Співучасник яких небудь ганебних або ворожих дій,… …
