працювати
61докторувати — у/ю, у/єш, недок. Працювати, бути доктором …
62доробляти — я/ю, я/єш і доро/блювати, юю, юєш, недок., дороби/ти, роблю/, ро/биш; мн. доро/блять; док. 1) перех.Закінчувати робити що небудь, доводити яку небудь роботу до кінця. 2) перех. і неперех., рідко. Працювати певний час або до певного часу. 3) перех …
63душитися — душу/ся, ду/шишся, недок. 1) Умертвляти себе, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. 2) Задихатися від нестачі повітря, диму, задушливого газу і т. ін. || Втрачати можливість вільно дихати від кашлю, сміху і т. ін. 3) Налягати,… …
64завалювати — юю, юєш, недок., завали/ти, алю/, а/лиш, док., перех. 1) Кидаючи, засипати, покривати кого , що небудь чимсь. || Засипати, покривати собою що небудь. || Заповнювати що небудь, закидаючи, засипаючи чимсь. || спец. Засипати шихтою, вугіллям і т. ін …
65заглухати — а/ю, а/єш, недок., заглу/хнути, ну, неш; мин. ч. заглу/х, ла, ло і заглу/хнув, нула, нуло; док. 1) Переставати звучати, сприйматися на слух; затихати. || Переставати працювати, припиняти свою дію, зупинятися (про мотор, двигун і т. ін.). 2) перен …
66загрібати — а/ю, а/єш, недок., загребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. загрі/б, загребла/, загребло/; док. 1) перех. Збирати, гребти що небудь у купу, в одне місце; згрібати. || розм. Набирати, зачерпувати. 2) перех., розм. Загарбувати, привласнювати. || Багато… …
67задній — я, є. 1) Який рухається, перебуває, міститься і т. ін. позаду, ззаду; прот. передній. Задні ряди. Задні двори. •• За/дній мо/зок анат. частина головного мозку, розміщена між довгастим та середнім мозком; складається з мосту та мозочка. За/дній… …
68закриватися — а/юся, а/єшся, недок., закри/тися, и/юся, и/єшся, док. 1) Загороджуючись, оповиваючись чим небудь, ховаючись за чимось, робитися невидимим або недоступним для удару, дотику і т. ін. 2) Накривати себе, прикриватися чим небудь. || Затуляти очі,… …
69запрацьовувати — ую, уєш, недок., запрацюва/ти, ю/ю, ю/єш, док. 1) перех., рідко. Те саме, що заробляти. 2) тільки док., неперех. Почати працювати …
70запрягати — а/ю, а/єш, недок., запрягти/, яжу/, яже/ш; мин. ч. запрі/г, запрягла/, запрягло/; док., перех. 1) Надягаючи упряж на коня або на іншу тварину і прикріпляючи її до воза, саней і т. ін., готувати до їзди. || Готувати віз, сани і т. ін., впрягаючи в …
