по вуха

  • 101попрясти — I яду/, яде/ш, док. 1) перех. і без додатка. Виготовити певну кількість пряжі. || Спрясти що небудь. 2) перех. Прядучи, витратити певну кількість прядива. 3) неперех. Прясти якийсь час. II яде/, док., у сполуч. зі сл. вуха. Поворушити вухами (про …

    Український тлумачний словник

  • 102поротина — и, ж., діал. Тавро: на вівці – поздовжній розріз половини вуха, а на свійській птиці – розріз перепонки поміж пальцями …

    Український тлумачний словник

  • 103поскубти — бу/, бе/ш і поскуба/ти, а/ю, а/єш і поску/бати, аю, аєш, док., перех. 1) Захоплюючи пальцями, посмикати злегка що небудь, смикати якийсь час. || Смикаючи, скубучи, вирвати волосся, пір я. 2) Захоплюючи губами, зубами, рвати, скубти траву якийсь… …

    Український тлумачний словник

  • 104посмикати — посми/каю, посми/каєш і рідко посми/чу, посми/чеш, док., перех. і неперех. Смикати кого , що небудь якийсь час. || за що. Покарати кого небудь, смикаючи за чуба, за вуха тощо …

    Український тлумачний словник

  • 105постригти — I див. постригати. II иже/, док., у сполуч. зі сл. вуха, вушка. Стригти вухами якийсь час (про деяких тварин) …

    Український тлумачний словник

  • 106привушний — а, е, анат. Який міститься біля вуха. •• Приву/шні сли/нні за/лози великі слинні залози, розташовані у щоках, безпосередньо під і перед зовнішніми вухами …

    Український тлумачний словник

  • 107пригинати — а/ю, а/єш, недок., пригну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Нахиляти, нагинати у певному напрямку. 2) Згинати (пальці, спину і т. ін.). || Згинати своєю вагою, горблячи. || Прищулювати (вуха). || Схиляти (голову) вниз або набік. 3) Своєю вагою,… …

    Український тлумачний словник

  • 108прищулювати — юю, юєш, недок., прищу/лити, лю, лиш, док., перех. 1) Те саме, що мружити. 2) Щільно притискати до кого , чого небудь. || у сполуч. зі сл. вуха. Притуляти до голови (про тварин) …

    Український тлумачний словник

  • 109протуркати — аю, аєш, док. 1) Док. до туркати 1). 2) Туркати якийсь час. Протуркати вуха …

    Український тлумачний словник

  • 110протуркотіти — очу/, оти/ш і протуркота/ти, очу/, о/чеш, док. 1) Док. до туркотіти, туркотати. 2) Туркотіти, туркотати якийсь час. Протуркотіти вуха …

    Український тлумачний словник