почуттєвий
1почуттєвий — прикметник …
2почуттєвий — а, е. 1) Одержуваний за допомогою органів чуттів. •• Почуттє/вий до/свід псих., філос. емпіричне сприйняття зовнішнього світу. 2) Стос. почуттів, сприйманий почуттями. 3) Який виражає схильність до плотських насолод …
3почуттєвість — вості, ж. 1) Абстр. ім. до почуттєвий 1), 2). 2) Властивість за знач. почуттєвий 3) …
4почуттєво — Присл. до почуттєвий …
5сласний — сла/сна/, сла/сне/. 1) Схильний до надмірної почуттєвої насолоди; хтивий. || Який викликає почуттєвий потяг. || Який виражає схильність до почуттєвої насолоди, почуттєвого потягу. 2) розм. Який виходить за межі загальноприйнятих норм у чому… …
6змисловий — Змисловий: похітливий, пристрасний [X] похітливий [I] почуттєвий, пристрасний [1] чуттєвий [46 1] чуттєвий, пристрасний [VI,VII] …
7емоційний — 1) (який виражає емоції, насичений ними), чуттєвий, почуттєвий, сердечний, душевний, афективний 2) (здатний гостро відчувати що н., жваво реаґувати на щось), збудливий, нестриманий, запальний, пристрасний …
8плотський — а, е, заст. Тілесний, почуттєвий; земний; прот. духовний …
9чутливий — а, е. 1) Який добре відчуває що небудь (про органи чуттів). || Який відзначається особливою гостротою. || Здатний реагувати на найменші рухи, коливатися від чого небудь і т. ін. || Який здригається, ворушиться час від часу, тремтить. •• Чутли/вий …
