починати розмову

  • 1починати — а/ю, а/єш, недок., поча/ти, чну/, чне/ш; мин. ч. поча/в, чала/, чало/; док. 1) перех. і без додатка, також з інфін. Приступати до якої небудь дії, братися за якусь справу. || Заводити якусь розмову, розповідь, спів. 2) неперех., з інфін. Виявляти …

    Український тлумачний словник

  • 2заговорювати — юю, юєш, недок., заговори/ти, орю/, о/риш, док. 1) перех. і неперех.Починати розмову, бесіду, звертаючись до кого небудь; вступати в розмову з ким небудь. || Робити натяк, говорити з натяком, умовляти на що небудь. || тільки док. Почати говорити… …

    Український тлумачний словник

  • 3заїкатися — а/юся, а/єшся і заї/куватися, уюся, уєшся, недок., заїкну/тися, ну/ся, не/шся, док. 1) тільки недок. Мати ваду у вимові – заїкання. || Говорити, зупиняючись, мимоволі повторюючи окремі звуки, з труднощами добираючи слова (від хвилювання,… …

    Український тлумачний словник

  • 4коник — а, ч. 1) Зменш. пестл. до кінь 1). •• Морськи/й ко/ник риба, голова якої схожа на кінську. 2) перен., рідко. Те саме, що вибрик 2). •• Викида/ти ко/ники робити дивні, несподівані вчинки; робити вибрики (у 2 знач.) …

    Український тлумачний словник

  • 5піднімати — і підійма/ти, а/ю, а/єш, недок., підня/ти, німу/, ні/меш і підійня/ти, ійму/, і/ймеш; мин. ч. підня/в, підняла/, підняло/ і підійня/в, підійняла/, підійняло/; док., перех. 1) Нахилившись, брати, підбирати з землі, підлоги, знизу і т. ін. ||… …

    Український тлумачний словник

  • 6Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …

    Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • 7забалакувати — кую, куєш, Гж. Починати розмову з ким небудь …

    Словник лемківскої говірки

  • 8заґадувати — дую, дуєш, Пт. Заговорювати, починати розмову …

    Словник лемківскої говірки

  • 9заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… …

    Український тлумачний словник

  • 10заходити — I зах одити джу, диш, недок., зайти/, зайду/, за/йдеш, док. 1) неперех.Ідучи, потрапляти куди небудь, проникати в середину або вступати в межі чогось; входити. || Приходити, забігати куди небудь ненадовго, мимохідь; відвідувати кого небудь,… …

    Український тлумачний словник