поцілунок
1поцілунок — [поц ілу/нок] нку, м. (на) нку, мн. нкие, нк іў …
2поцілунок — іменник чоловічого роду …
3поцілунок — нку, ч. Дотик губами до кого , чого небудь як вияв любові, ласки і т. ін. || Звук, що супроводить такий дотик. || Ніжний привіт, переданий усно або в листі. •• Поцілу/нок Іу/ди (Ю/ди) зрадницький вчинок під виглядом доброзичливості, приязні …
4поцілунок — (дотик губами як вияв любові, ласки; звук, що супроводжує такий дотик), цілунок …
5поцілунок миру — Обряд у складі Літургії вірних, під час якого правлячий священнослужитель цілує дискос і потир зі Святими Дарами та престол; під час соборної Літургії священнослужителі цілують також один одного в рамена, промовляючи при цьому Христос посеред нас …
6цілунок — нку, ч. Те саме, що поцілунок …
7засос — у, ч., розм. Тривалий, із захопленням губ, шкіри та ін. поцілунок; слід від такого поцілунку …
8іудин — (ю/дин), а, е: •• Іу/дине (ю/дине) пле/м я (порі/ддя і т. ін.) лайл., зневажл. про зрадників. Іу/дин (ю/дин) поцілу/нок зневажл. а) лицемірний, нещирий поцілунок; б) учинок людини, яка облесливістю приховує свою зраду …
9безе — невідм. 1) с. Легке тістечко із збитих та запечених яєчних білків із цукром. 2) ч., заст. Поцілунок …
10прощатися — а/юся, а/єшся, недок., рідко прости/тися, прощу/ся, прости/шся, док. 1) з ким і без додатка, також у сполуч. зі сл. поцілунок, погляд і т. ін. При розлуці тиснути один одному руки, говорити слова прощання і т. ін. || Останній раз дивитися на… …
- 1
- 2