похилити
1похилити — див. похиляти …
2похилити — дієслово доконаного виду …
3похилятися — я/юся, я/єшся, недок., похили/тися, хилю/ся, хи/лишся, док. 1) Набувати похилого положення; починати хилитися; нахилятися. || Опускатися, згинаючись, перекошуючись під вагою, натиском чого небудь, від часу і т. ін. || Схилятися до когось, чогось …
4посхиляти — я/ємо, я/єте, док., перех. Схилити, похилити (голови, чола і т. ін.) (про всіх чи багатьох). || Спустити додолу (гілля, віти і т. ін.) (про рослини) …
5похилений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до похилити 1). 2) у знач. прикм. Який схилився від утоми, смутку і т. ін. 3) у знач. прикм. Зігнутий, згорблений (під тягарем, від хвороби, горя і т. ін.). || Який опустився, зігнувшись, перекосившись під вагою,… …
6похилення — я, с. 1) Дія за знач. похилити і похилитися. 2) рідко. Похиле місце, похила місцевість …
7відтягати — відтягувати, відтягти, відтягнути 1) (тягнучи, переміщати в інше місце), відсувати, відсунути; відволікати, відволо[і]кти (переміщати волочачи) 2) (тягнути вниз своєю вагою), обтягувати, обтягнути, обтягти, похиляти, похилити …
8нагинати — 1) = нагнути (змушувати опускатися донизу верхню частину дерева, трави, гілки тощо), гнути, згинати, зігнути, у[в]гинати, у[в]гнути, нахиляти, нахилити, хилити, похиляти, похилити, схиляти, схилити, клонити; пригинати, пригнути, прихиляти,… …
9нахиляти — 1) = нахилити (голову, спину, шию), нагинати, нагнути, схиляти, схилити; пригинати, пригнути (трохи, не зовсім); згинати, зігнути (спину, шию); перегинати, перегнути, перехиляти, перехилити (спину, шию); хилити, похиляти, похилити, клонити… …
10кланятися — кланямся, Св. Похилити голову, робити уклін на знак поваги …
