потакати
1потакати — а/ю, а/єш і пота/кувати, ую, уєш, недок., потакну/ти, ну/, не/ш, док., розм. 1) Те саме, що підтакувати. 2) тільки недок., перен., рідко. Потурати кому , чому небудь …
2потакати — дієслово недоконаного виду розм …
3потакання — я, с., розм. Дія за знач. потакати …
4потакнути — див. потакати …
5потакувати — див. потакати …
6погоджуватися — I = погодитися (з ким бути згодним з кимсь; схвалювати чиїсь думки, учинки і виявляти це зовні), годитися, згоджуватися, згодитися, вторувати (кому), притакувати, притакнути (кому), підтакувати, підтакнути (кому), потакати (кому), підспівувати,… …
7потурати — 1) (кому чому не перешкоджати комусь чинити щось недозволене, варте осуду; виконувати чиїсь примхи; не протидіяти чомусь), попускати, давати поблажку, давати потачку, потакати, панькатися (з ким), цяцькатися (з ким) 2) див. зважати …
8схвалювати — схвалити (уважати правильними, добрими які н. учинки, рішення тощо), підтримувати, підтримати; приєднуватися, приєднатися (до чого), приймати, прийняти (що виявляти згоду з чим н.); вітати (уважаючи правильним що н., сприймати з радістю);… …
