посідати
1посідати — I а/ю, а/єш, недок., посі/сти, ся/ду, ся/деш, док., перех. 1) Брати у своє володіння, привласнювати що небудь, заволодівати чимсь. || тільки недок. Мати що небудь у своїй власності, володіти чимсь. || тільки недок., перен. Мати від природи якісь… …
2посідати — 1 дієслово недоконаного виду брати у своє володіння посідати 2 дієслово доконаного виду сісти про всіх або багатьох діал …
3посісти — I див. посідати I. II див. посідати II …
4посідання — я, с. Дія за знач. посідати I 1). || рідко. Володіння, власність. •• Уво/дити в посіда/ння кого юр. передавати у власність кому небудь майно, спадщину і т. ін., ствердивши право на володіння відповідним юридичним актом …
5поприсідати — а/ємо, а/єте, док. 1) Присісти (про всіх чи багатьох). 2) розм. Ненадовго посідати де небудь (про всіх чи багатьох) …
6пообсідати — а/ємо, а/єте, док., перех. 1) Сівши, оточити кого , що небудь (про багатьох). 2) Посідавши, зайняти поверхню багатьох предметів …
7заволодівати — заволодіти (чим узяти собі, у своє користування, володіння), оволодівати, оволодіти, привласнювати, привласнити (що), присвоювати, присвоїти, посідати, посісти, запосідати, запосісти; брати, у[в]зяти (що), забирати, забрати, займати, зайняти,… …
8елітарний — а, е. 1) Стос. до еліти (у 4 знач.), властивий їй; призначений для неї. Елітарна культура. 2) Пов язаний з теорією про природний поділ суспільства на обрану меншість, покликану посідати в ньому провідне становище, і масу народу. Елітарна освіта …
9іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …
10мати — I тері, ж. 1) Жінка стосовно дитини, яку вона народила. || Жінка, що має або мала дитину. || перев. як прикладка, перен. Про що небудь дуже близьке, рідне. •• Ма/ти одина/чка жінка, яка народила дитину (дітей) поза офіційним шлюбом і виховує її… …
