поступитися
1поступитися — див. поступатися …
2поступитися — [поступи/тиес а] плу/с а, поусту/пиес :а, поусту/пиец :а, поусту/пл ац :а; нак. пи/с а, п і/ц :а …
3поступитися — див. поступатися …
4поступитися — дієслово доконаного виду …
5відмовитися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… …
6відмовлятися — 1) (від чого переставати дотримуватися попередніх поглядів, переконань, висловлювань тощо), зрікатися, зректися (чого), відрікатися, відректися, відступати, відступити, відступатися, відступитися, поступатися, поступитися (в чому), поривати,… …
7позмагатися — а/юся, а/єшся, док. 1) Спробувати перевершити, перемогти когось у чому небудь, домігшись кращих, ніж у когось, результатів, показників. || перен. Не поступитися комусь або чомусь у яких небудь якостях, властивостях. 2) Брати участь у змаганні (у… …
8поспорити — рю, риш, док. 1) Вступити в суперечку з ким небудь. || розм. Посперечатися на гроші, яку небудь річ і т. ін.; піти в заклад. || рідко. Посваритися з ким небудь. 2) перен. Не поступитися кому , чому небудь у чомусь. 3) Спорити, сперечатися з ким… …
9поступатися — а/юся, а/єшся, недок., поступи/тися, ступлю/ся, сту/пишся; мн. посту/пляться; док. 1) перев. кому чим. Добровільно відмовлятися від чого небудь на користь іншого або заради чогось; віддавати кому небудь щось. || перев. док., розм. Продаючи що… …
10самовідданий — а, е. 1) Здатний на самовідданість; готовий пожертвувати собою, поступитися своїми особистими інтересами заради інших людей. 2) Сповнений самовідданості (про дії, вчинки, почуття і т. ін.) …
- 1
- 2
