посміятися
1посміятися — дієслово доконаного виду …
2посміятися — ію/ся, іє/шся, док. 1) з кого – чого, рідко над ким – чим. Поглузувати з кого , чого небудь. || Учинити наругу над ким небудь. 2) перев. без додатка. Сміятися якийсь час. || Сміятися доволі, досхочу; попосміятися …
3попосміятися — ію/ся, іє/шся, док., розм. Сміятися багато разів, тривалий час; посміятися добре. || з кого – чого. Глузувати з кого , чого небудь тривалий час; посміятися добре …
4насміятися — ію/ся, іє/шся, док. 1) з кого – чого, рідше над ким – чим і без додатка.Поставитися до кого , чого небудь з насмішкою, глузливо. || на що, кому, чому, заст. 2) без додатка. Багато, досхочу посміятися …
5висміювати — висміяти (піддавати когось / щось насмішці, критиці), о(б)сміювати, о(б)сміяти, насміятися, посміятися (з кого чого), засміяти Пор. насміхатися …
6пожартувати — у/ю, у/єш, док. 1) Сказати що небудь дотепне, смішне або зробити щось задля жарту; покепкувати. || з кого – чого, рідко над ким – чим. Поставити кого небудь задля жарту в смішне становище; посміятися з когось. 2) Жартувати якийсь час. || Жартуючи …
7сміх — у, ч. 1) Переривчасті, характерні звуки, які утворюються короткими видихальними рухами як вияв радості, задоволення, нервового збудження і т. ін. || тільки мн. Веселі розмови, розваги і т. ін. || перев. мн. Насмішки, глузування. •• Без смі/ху не… …
8похіхотати — хочу, чеш, Пр. Похохотати, посміятися …
9насміхатися — (з кого чого й без додатка робити кого / що н. об єктом насмішок, образливих зауважень тощо), глузувати, кепкувати, сміятися, кпити, кпитися; висміювати, о(б)сміювати (кого що виставляти кого / що н. у смішному вигляді, викриваючи, критикуючи);… …
10сльоза — и/, ж. 1) тільки мн. Безбарвна прозора солонувата рідина, яку виділяють розміщені в очній ямці залози при деяких фізіологічних або психічних станах (при подразненні, болю або сильних душевних переживаннях і т. ін.). || тільки одн. Одна краплина… …
