посв.
1посвітліти — [посв іт л’і/тие] л і/йу, л і/йеиш …
2посвіжіти — дієслово доконаного виду …
3посвітліти — дієслово доконаного виду …
4посв. — посв. посвящение посвященный Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …
5посвіта — и, ж., діал. Те саме, що посвіт …
6посвѣчивати — Посвечивать посвѣчивати поблескивать (1): Камо Туръ поскочяше, своимъ златымъ шеломомъ посвѣчивая, тамо лежатъ поганыя головы Половецкыя. 13. Тако бо Пересвѣт поскакивает на борзе кони, а злаченым доспѣхомъ посвѣчиваше. Задон. Ист. 1, 543 (кон.… …
7посвітити — [посв іти/тие] в ічу/, поусв і/тиеш: нак. в іти/, в іт і/т …
8посвідник — іменник чоловічого роду, істота …
9посвідниця — іменник жіночого роду, істота …
10посвідчений — дієприкметник …
