посв.
51посвітач — а, ч., діал. Свічник …
52посвітити — свічу/, сві/тиш, док. 1) неперех. Світити, випромінювати світло якийсь час. 2) кому і без додатка, неперех. Показуючи дорогу або допомагаючи в роботі тощо, спрямувати світло в потрібному напрямі. 3) перех. Засвітити ліхтарі, свічки і т. ін. у… …
53посвітитися — сві/титься, док. 1) Світитися, випромінювати світло якийсь час. 2) Засвітитися, стати засвіченим (про все чи багато чого небудь). 3) діал. Запалити світло (про всіх чи багатьох) …
54посвітлішати — ає, док. 1) Док. до світлішати. || безос. 2) тільки безос. Почати розвиднятися, світати. 3) перен. Набрати веселішого, радіснішого, привітнішого виразу (звичайно про обличчя, очі). || Стати щасливішим, радіснішим. 4) перен. Стати радіснішим,… …
55посвічувати — ую, уєш, недок., розм. Неяскраво світити або світитися. || чим. Виблискувати час від часу. || чим, рідко. Те саме, що присвічувати …
56посвідчення — [поусв’і/джчеин :а] н :а, р. мн. еин …
57посвідчувати — [поусв’і/джчуватие] уйу, уйеиш …
58посвідка — іменник жіночого роду …
59посватанный — посв атанный; кратк. форма ан, ана …
60посватать — посв атать, аю, ает …