помчати
1помчати — Помчать помчати стремительно, быстро увозить, уносить кого , что л. (1): Съ заранія въ пятъкъ потопташа поганыя плъкы Половецкыя и рассушясь стрѣлами по полю, помчаша (русичи) красныя дѣвкы Половецкыя, а съ ними злато, и паволокы, и драгыя… …
2помчати — чу/, чи/ш, док. 1) неперех. Почати пересуватися, переміщатися з великою швидкістю. || Швидко поїхати (про транспорт). || Швидко побігти; понестись. || Швидко поїхати на чомусь. || Поспішити, поквапитися куди небудь. 2) неперех., перен. Швидко… …
3помчати — дієслово доконаного виду …
4пімкнути — помчати [V] …
5гайнути — ну/, не/ш, док., розм. Швидко побігти, помчати; майнути …
6загудіти — і загусти/, гуду/, гуде/ш; мин. ч. загуді/в, ді/ла, ді/ло і загу/в, гула/, гуло/; док. 1) Почати гудіти, густи, утворюючи довгі, протяжні та низькі звуки. || Одночасно заговорити, створюючи гомін (про людей). || безос. || Почати видавати звуки… …
7захурчати — чу/, чи/ш, док., розм. 1) Почати хурчати, видавати хурчання (про механізми). || Почати видавати різкий свистячий звук. 2) перен. Швидко, з шумом побігти, помчати і т. ін. куди небудь …
8погнати — пожену/, пожене/ш, док. 1) перех. Змусити рухатися в певному напрямку. || також без додатка, розм. Насильно відправити, послати куди небудь. || розм. Спрямувати рух чого небудь, повести у певному напрямку щось. || Рвучко, підхопивши (вітром,… …
9подути — подму/, подме/ш і поду/ю, поду/єш; мин. ч. поду/в, ду/ла, ду/ло; мн. поду/ли; наказ. сп. подми/, подмі/м[о], подмі/ть; і розм. поду/нути, ну, неш, док. 1) Почати дути (у 1 знач.); повіяти. || безос. 2) Випустити з рота сильний струмінь повітря;… …
10покотити — очу/, о/тиш, док. 1) перех. Штовхаючи якийсь округлий предмет, примусити його котитися у певному напрямі; почати котити. || Примусити рухатися що небудь, що має колеса. || Штовхнувши, вдаривши, звалити з ніг. || перен., розм. Примусити відступити …
- 1
- 2
