полохати
1полохати — аю, аєш, недок., перех. Викликати страх у кого небудь; лякати. || Викликати занепокоєння, хвилювання. || Лякаючи кого небудь, примушувати схоплюватися з місця, тікати, кидатися врозтіч і т. ін …
2полохати — 1) (якимись діями змушувати схоплюватися з місця, тікати, кидатися врозтіч тощо), сполохувати, сполохати, сполошити, розполохувати, розполохати, розполошити, наполохувати, наполохати, лякати, піднімати, підіймати, підняти, підійняти, полошити,… …
3полохати — дієслово недоконаного виду …
4лякати — I (спричиняти почуття страху, переляку), страхати, страшити, погрожувати, сполохувати, сполохати, полохати, жахати Пор. залякувати II ▶ див. залякувати, полохати 1) …
5колошкати — аю, аєш, недок., перех., розм. 1) Те саме, що полохати. 2) Раптово порушувати спокій, переривати сон і т. ін.; турбувати. 3) рідко. Те саме, що кошлатити …
6лякати — а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка. 1) Своїм виглядом або діями викликати почуття страху, переляку. || Своєю незвичністю, таємничістю тощо вселяти страх, тривогу, занепокоєння. 2) Навіювати страх, застосовуючи певні засоби. || Викликати… …
7полоханий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до полохати. 2) у знач. прикм. Наляканий, боязкий …
8полохання — я, с. Дія за знач. полохати …
9полошити — лошу/, ло/шиш, недок., перех., розм. Те саме, що полохати …
10полошкати — аю, аєш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що полохати …
- 1
- 2
