полем
1полеміст — іменник чоловічого роду, істота …
2полеміст — а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати …
3полемізувати — дієслово недоконаного виду …
4полемістка — іменник жіночого роду, істота …
5полемічний — прикметник …
6полемічність — іменник жіночого роду …
7полемічно — прислівник незмінювана словникова одиниця …
8полемічний — а, е. Прикм. до полеміка. || Стос. до полеміки. || Який містить полеміку. •• Полемі/чна літерату/ра іст. літературна творчість церковно теологічного характеру, спрямування, яка виникла на поч. 16 ст. в Україні та Білорусі …
9полемізований — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до полемізувати …
10полемізувати — у/ю, у/єш, недок., з ким, проти кого і без додатка. Вести полеміку з ким небудь …