подарунок
21віддаровувати — ую, уєш, недок., віддари/ти, арю/, а/риш, віддарува/ти, у/ю, у/єш, док. На подарунок відповідати подарунком …
22віддарунок — нка, ч. Взаємний подарунок …
23віддячувати — ую, уєш, недок., віддя/чити, чу, чиш, рідко віддя/кувати, ую, уєш, док., кому. 1) На чийсь добрий вчинок, подарунок і т. ін. відповідати тим самим. 2) перен. Мститися кому небудь за вчинене зло, неприємність …
24відклінне — нного, с., діал. Прощальний подарунок …
25гостинець — I нця, ч. 1) Якась річ або ласощі, що їх зазвичай привозять, приносять або передають звідки небудь як подарунок. 2) перен. Удар, постріл, предмет, яким завдають удар; травма від удару. II нця, ч., діал. Великий битий шлях; шосе …
26данаїв — єва, єве: •• Дана/їв дар а) легендарний дерев яний кінь із схованими в ньому воїнами, підступно подарований захисникам Трої данайцями (греками); б) перен., подарунок з підступним наміром …
27дар — у, ч., уроч. 1) Те, що підноситься, жертвується; подарунок. Приносити в дар. 2) Здібності, хист до чого небудь; обдаровання, талант. •• Дар бо/жий талант. Дар мо/ви а) здатність говорити взагалі; б) висока культура мови, здатність красномовно… …
28даровизна — и, ж., розм. Подарована річ; дарунок. •• На дарови/зну в подарунок …
29дарувати — у/ю, у/єш, недок. і док. 1) кому, перех. Передавати що небудь у власність як подарунок. Дарувати свободу. 2) ким, чим, перех., розм. Наділяти, обдаровувати …
30дарунок — нка, ч. Річ, яку дарують; подарунок. || розм. Гостинець …