подавати м'яч
31витрублювати — юю, юєш, недок., ви/трубити, блю, биш; мн. ви/трублять; док. 1) рідко.Старанно грати на трубі. 2) заст. Подавати сигнали на трубі, скликаючи кого небудь для оголошення …
32віддавати — даю/, дає/ш, недок., відда/ти, да/м, даси/, док. 1) перех. Повертати назад узяте (позичене, дане, привласнене, належне). •• Віддава/ти (відда/ти) Бо/гові (Бо/гу) ду/шу умирати, гинути. 2) перех. Виділяти із себе тепло, холод і т. ін. в навколишнє …
33відзиватися — а/юся, а/єшся, недок., відізва/тися, ву/ся, ве/шся, док. 1) Відповідати на чий небудь поклик, звертання; казати що небудь у відповідь; відгукуватися. || Подавати голос у відповідь на той чи інший звук (про тварин). || діал. Говорити до кого… …
34доносити — о/шу, о/сиш, недок., донести/, су/, се/ш; мин. ч. доні/с, донесла/, донесло/; док. 1) перех. Несучи, доставляти кого , що небудь кудись. || Робити чутним, відчутним і т. ін. (звук, запах). || перен. Робити що небудь доступним, зрозумілим. ||… …
35допомагати — а/ю, а/єш, недок., допомогти/, можу/, мо/жеш, док. 1) Подавати допомогу кому небудь. 2) Справляти певний вплив, давати потрібні наслідки. || Приносити користь, виліковувати …
36жалітися — і/юся, і/єшся, недок. 1) Висловлювати невдоволення ким , чим небудь; скаржитися. 2) Висловлювати або подавати жалобу; скаржитися кому небудь на когось. || розм. Наговорювати кому небудь на когось …
37заморгати — а/ю, а/єш, док. 1) Почати моргати, швидко кліпати очима. || Почати рухати бровами, вусами. || Почати раз у раз здригатися (про брови, вуса). 2) Кліпанням очей, порухом брів почати подавати кому небудь якісь знаки. 3) перен. Почати блимати,… …
38засигналити — лю, лиш, док. Почати подавати сигнали …
39збирати — а/ю, а/єш, недок., зібра/ти, зберу/, збере/ш, док., перех. 1) Складати що небудь докупи, в одне місце. || Складаючи що небудь, брати з собою. || в що, на що. Поміщати куди небудь те, що складається з кількох чи багатьох предметів. 2) Скликати,… …
40зізнаватися — аю/ся, ає/шся, недок., зізна/тися, а/юся, а/єшся, док. 1) Казати відверто про свій стан, свої вчинки і т. ін.; признаватися в чому небудь. 2) юр. Подавати усно чи письмово якісь відомості, дані про кого , що небудь, свідчити під час допитів або… …
