погр
1погрѣбаѥмъ — (10) прич. страд. наст. к погрѣбати в 1 знач.: имѧше [умерший] ѥдино дѣло добро. ти чьстью и славоѭ тоѭ. ѭже при˫атъ погрѣбаѥмь. тѹ мьздѹ свою при˫атъ ѹже. въ того добра мѣсто ѥдиного. (ἐν τῷ ἐξοδίῳ!) Изб 1076, 130 об.; аще ли диа(к)ни погрѣбаѥми …
2погрёб — ПОГРЁБ, погребла. прош. вр. от погрести1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …
3погрёб — ПОГРЁБ, погребла. прош. вр. от погрести1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …
4погрѣшаѥмъ — (1*) прич. страд. наст. Колеблющийся: полезнѣѥ бо е(с) слово трудовъ. имиже (iни) тружаютсѧ слово пишюще… и того ради о вѣрѣ слова погрѣшаѥми. и ѹмалѧють ѹченье. (σφαλλόμενοι) ГБ к. XIV, 192г …
5погрёб — [погрести] …
6Погрібці — множинний іменник населений пункт в Україні …
7погріти — дієслово доконаного виду …
8ПОГР — процессы открытых горных работ дисциплина образование и наука …
9Погр — Коммуна Погр Peaugres Страна ФранцияФранция …
10погріб — (ст.слов.) Заглиблена в землю споруда, перекрита дахом. У селянських садибах призначалась для зберігання взимку овочів, влітку м яса і молочних продуктів. Мала наступні різновиди: погріб пороховий будувався у фортецях, де відзначався значними… …
