повҍсть
21повітропроникність — іменник жіночого роду …
22повітряний — а, е. 1) Прикм. до повітря. || Який складається з повітря, зайнятий, заповнений повітрям. || перен. З малою вагою, невагомий. •• Пові/тря/на поду/шка заповнений повітрям із підвищеним тиском простір під катером, кораблем і т. ін., що дає їм… …
23повірити — I рю, риш, док. 1) Прийняти що небудь за істину, вважаючи дійсним, існуючим. || Зрозуміти, усвідомити, що так є насправді. || Дістати певність у чомусь, переконатися. Повірити на слово. 2) кому, чому, в кого. Відчути довір я до кого , чого небудь …
24пов'ялий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до пов янути. 2) у знач. прикм. Який втратив свіжість, соковитість; в ялий. 3) у знач. прикм., перен. Який схуд, виснажився, втратив привабливість; змарнілий …
25повільність — ності, ж. Властивість за знач. повільний …
26повітронепроникність — ності, ж. Властивість за знач. повітронепроникний …
27повітропроникність — ності, ж. Властивість за знач. повітропроникний …
28пов'язувати — ую, уєш, недок., пов яза/ти, в яжу/, в я/жеш, док., перех. 1) Обмотувати чим небудь, зв язуючи кінці; перев язувати. || Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав язуючи кінці. || Закріплювати, зав язувати. || В обряді сватання – перев язувати… …
29пов'янути — ну, неш, док. 1) Утратити свіжість; усохнути (про рослини). || Утратити свіжість, пружність; стати кволим (про людське тіло). || перен. Утратити принадність, потьмаритися, стати невиразним. 2) перен. Утратити рухливість, бадьорість; зробитися… …
30пов'язувати — I = пов язати (що з чим установлювати спільність, зв язок, взаємну залежність між кимсь / чимсь), прив язувати, прив язати (що до чого), приписувати, приписати (що чому), приплутувати, приплутати (що до чого), примішувати, примішати (що до чого) …