повідомити
1повідомити — дієслово доконаного виду …
2повідомити — див. повідомляти …
3повідомити — див. повідомляти …
4повідомляти — 1) = повідомити (кого доводити до чийогось відома), сповіщати, сповістити, давати знати, дати знати (кому), вістувати (кому), повістувати, повістити (кому), повідати, повідувати, повідати, повісти (кому); інформувати, подавати, подати (кому… …
5повідомлення — я, с. 1) Дія за знач. повідомити, повідомляти і повідомлятися. 2) Те, що сповіщається комусь; письмова чи усна інформація. || Дані, інформація, передані, викладені ким небудь. || Невеликий публічний виступ, невелика доповідь на якусь тему. 3)… …
6повідати — відам, даш, дат, Сб. Розказати про щось, повідомити. А дам я ти сто овец, Не повідай, же я йому отец. (н. п.) …
7повістити — іщу/, істи/ш, док., перех., рідко. 1) Розповісти, розказати. 2) Повідомити, сповістити …
8повірити — I рю, риш, док. 1) Прийняти що небудь за істину, вважаючи дійсним, існуючим. || Зрозуміти, усвідомити, що так є насправді. || Дістати певність у чомусь, переконатися. Повірити на слово. 2) кому, чому, в кого. Відчути довір я до кого , чого небудь …
9завідомити — млю, миш; мн. завідомлять; док., перех., діал. Повідомити …
10звідомити — млю, миш; мн. звідо/млять; док., рідко. Те саме, що повідомити …
