повній
111доламуватися — ується, недок. 1) Ламатися зовсім, повністю. 2) Пас. до доламувати …
112дообладнати — а/ю, а/єш, док., дообла/днувати, ую, уєш, недок., перех. Поповнити обладнанням; повністю обладнати …
113доповнювати — юю, юєш і доповня/ти, я/ю, я/єш, недок., допо/внити, ню, ниш, док., перех. Додаючи що небудь до того, що вже є або відомо, робити його повнішим …
114доповнюватися — юється і доповня/тися, я/ється, недок., допо/внитися, ниться, док. 1) Ставати повнішим від додавання чого небудь. 2) тільки недок. Пас. до доповнювати і доповняти …
115доривати — I а/ю, а/єш, недок., дорва/ти, ву/, ве/ш, док., перех. 1) Закінчувати рвати; рвати до якої небудь межі, до кінця. 2) Доношувати повністю, до кінця (одежу, взуття і т. ін.). II а/ю, а/єш, недок., дори/ти, и/ю, и/єш, док., перех. Закінчувати рити;… …
116дотла — присл. Повністю, цілком; до останку …
117дотоплюватися — I юється, недок., дотопи/тися, то/питься; мн. дото/пляться; док. 1) Повністю розплавлятися; топитися до кінця. 2) тільки недок. Пас. до дотоплювати I. II юється, недок., дотопи/тися, то/питься; мн. дото/пляться; док., безос. Закінчувати,… …
118доточувати — I ую, уєш, недок., доточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех. 1) Подовжувати предмет приєднанням чого небудь. 2) перен. Говорити чи писати на додаток до чого небудь. 3) Закінчувати гострити що небудь. Доточувати ніж. 4) Гризучи, виїдаючи дірки,… …
119дочиста — I д очист а присл. До повної чистоти. II д оч иста присл. Повністю все, нічого не залишаючи, не приховуючи …
120дошлий — а, е, мисл. 1) Умілий, хитрий (про звіра). 2) Повністю перелинялий до зими (про звіра) …