повній

  • 101гортинський — а, е: •• Горти/нські зако/ни єдиний збережений майже повністю пам ятник давньогрецького законодавства, що датується 5 ст. до н. е …

    Український тлумачний словник

  • 102дезактиватор — а, ч. Речовина, яка частково або повністю нейтралізує радіоактивні речовини …

    Український тлумачний словник

  • 103декретний — а, е. Установлений декретом. •• Декре/тний час поясний час, переведений на 1 годину вперед для повнішого використання населенням світлової частини доби. Декре/тна відпу/стка відпустка по вагітності …

    Український тлумачний словник

  • 104дефляційний — а, е. Стос. до дефляції. •• Дефляці/йна полі/тика сукупність регулюючих заходів уряду в галузі державних фінансів, які мають на меті стримування інфляції. Дефляці/йний розри/в різниця між величиною національного доходу, яка відповідає повній… …

    Український тлумачний словник

  • 105диплоїд — а, ч. Організм, клітини тіла якого мають два повні набори гомологічних хромосом …

    Український тлумачний словник

  • 106добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… …

    Український тлумачний словник

  • 107довалюватися — ююся, юєшся, недок., довали/тися, валю/ся, ва/лишся, док., розм. 1) Валитися до кінця, повністю. 2) Докладаючи великих зусиль, добиратися куди небудь. 3) З великим завзяттям і охотою братися за що небудь …

    Український тлумачний словник

  • 108догнивати — а/ю, а/єш, недок., догни/ти, ию/, иє/ш, док. 1) Гнити до кінця, повністю. 2) перен. Повільно вмирати, гинути від нестерпних умов …

    Український тлумачний словник

  • 109дозрілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до дозріти II. 2) прикм. Який дозрів; доспілий. 3) прикм. Який досягнув повного розвитку. || Характерний для людини, що досягла повного розквіту фізичних і духовних сил. 4) прикм., перен. Який повністю сформувався …

    Український тлумачний словник

  • 110документ — а, ч. 1) Діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, підтверджує право на що небудь, служить доказом чого небудь. || Все те, що підтверджує що небудь. Оборотні документи. •• Виправдні/ (викона/вчі) докуме/нти у бухгалтерському обліку –… …

    Український тлумачний словник