повній
11повнісінько — розм. Присл. до повнісінький …
12повністю — присл. У повному обсязі, складі. || В усій повноті; сповна. || До кінця, цілком. Схвалювати цілком і повністю …
13повніти — і/ю, і/єш, недок. 1) Ставати повним (у 1 знач.); наповнятися. 2) Бути наповненим чим небудь. || перен., рідко. Бути цілком захопленим ким , чим небудь. 3) Ставати повним (у 7 знач.); в міру товстіти …
14повнісінький — а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний. || У сполуч. з деякими ім. уживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін …
15повніший — а, е. Вищ. ст. до повний …
16повністю — [по/ўн іс т у] присл …
17повністю — 1) присл. (в усій повноті), сповна, цілком, у[в]щерть (до самого верху, по самі вінця) 2) (у повному обсязі, складі), цілком, геть чисто …
18повністю — прислівник незмінювана словникова одиниця …
19повним-повнісінько — розм. Присл. до повний повнісінький …
20повно-повнісінько — розм. Присл. до повний повнісінький …