повноважень

  • 51корпорація — ї, ж. 1) Договірні об єднання, створені на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників. 2) Замкнена група осіб, об єднана… …

    Український тлумачний словник

  • 52легіслатура — и, ж. 1) У законодавстві деяких країн – період діяльності законодавчого органу одного скликання або виборного посадового діяча; термін його законних повноважень. 2) У Великій Британії, у багатьох штатах США та деяких інших країнах – назва… …

    Український тлумачний словник

  • 53магістратський — а, е. Прикм. до магістрат 1). •• Магістра/тське пра/во варіація римського цивільного права, основана на рішеннях магістратів, що приймаються при реалізації ними своїх судових та управлінських повноважень. Магістра/тський публі/чний проце/с у… …

    Український тлумачний словник

  • 54мандат — а, ч. 1) Документ, що свідчить про певні права або повноваження пред явника. 2) Наказ виборців своєму депутату. •• Депута/тський манда/т документ, який засвідчує законність та обсяг повноважень депутата, а також публічна функція, що покладається… …

    Український тлумачний словник

  • 55мандатний — а, е. Прикм. до мандат. Мандатне посвідчення. •• Манда/тна комі/сія виборний орган, що займається перевіркою повноважень делегатів з їзду, конференції тощо. Манда/тна систе/ма голосува/ння система голосування, при якій делегат може мати декілька… …

    Український тлумачний словник

  • 56президентура — и, ж. Строк повноважень, а також період діяльності якої небудь особи на посаді президента …

    Український тлумачний словник

  • 57розмежовувати — ую, уєш, недок., розмежува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Розділяти (землю, яку небудь ділянку і т. ін.), проводячи, визначаючи, встановлюючи межі. || Роз єднувати що небудь, бути межею між чимсь. 2) перен. Відділяти одне від одного кого , що… …

    Український тлумачний словник

  • 58справа — I и, ж. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов язані з виробництвом, службою, громадськими обов язками і т. ін. || Уживається… …

    Український тлумачний словник

  • 59бюджетний федералізм — специфічна форма побудови й організації міжбюджетних взаємовідносин. Передбачає закріплення прав на отримання доходів і розпорядження видатками за всіма ланками бюджетної системи. Спрямований на оптимізацію величини та кількості органів місцевого …

    Словник бюджетної термінології

  • 60фінансовий норматив бюджетної забезпеченості — гарантований державою в межах наявних бюджетних ресурсів рівень фінансового забезпечення повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій і виконавчих органів місцевого самоврядування, що використовується… …

    Словник бюджетної термінології